March Thru Pain - Dust Bolt

Liberating sanctified thoughts took him to the bone

Conspiracy or solution?

A body surrounded hole

See the tortured minds

See their eyes so blind

Another massacre

Through the eye of a storm

Blood clouded dust

Death, pestering reality, chosen or not?

March thru pain, all insane

Bullets fly, a ballad’s end

One road that i must take

No one ever has returned yet

Flowers are dead, the turf looks pale

No memory to take from here

Mouths spews skin

Take the skin

Come and yield you little fucking prey

As dark clouds drift across clear skies

And bare my whole demise

Beware the serpent smile

When in darkness the holy cry

A heart sees its own image painted in the sky

It’s nothing but cold winter

Winter dark and wild

As a stranger i arrived

As a stranger again i leave

I must find my own way

Through this darkened grief

The eye of the storm, blood clouded dust

Death, pestering reality, chosen or not?

March thru pain, all insane, bullets fly

A ballad’s end

One road that i must take

No one ever has returned

Corpses fall down, in death they trust

It’s all on to die

Warfare’s spot, sun now hides

Vomit on their lies

Death to souls, torture rules

Painted in common graves

Only the dead will see the end of war, of a life of savage taste

Звільнення освячених думок довели його до кісток

Змова чи рішення?

Тіло, оточене отвір

Бачити замучені уми

Бачити їхні очі такими сліпими

Чергова бійня

Через око бурі

Кров помутніла пил

Смерть, докучлива реальність, обрана чи ні?

Марш крізь біль, усі божевільні

Кулі летять, кінець балади

Одна дорога, якою я повинен пройти

Ще ніхто не повернувся

Квіти мертві, дернина бліда

Немає пам’яті звідси

Рот вивергає шкіру

Візьміть шкіру

Приходь і віддай свою довбану здобич

Коли темні хмари пливуть по ясному небу

І приніс усю мою кончину

Стережіться зміїної посмішки

Коли в темряві святий крик

Серце бачить своє власне зображення, намальоване на небі

Це не що інше, як холодна зима

Зима темна й дика

Як незнайомець я прибув

Як незнайомець, я знову йду

Я мушу знайти власний шлях

Через це затемнене горе

Око грози, кров замутила пил

Смерть, докучлива реальність, обрана чи ні?

Марш крізь біль, усі божевільні, кулі летять

Кінець балади

Одна дорога, якою я повинен пройти

Ніхто ніколи не повертався

Трупи падають, у смерті вони вірять

Це все на померлі

Місце війни, сонце тепер ховається

Блювайте на їхню брехню

Смерть душам, правила тортур

Розписаний у братських могилах

Тільки мертві побачать кінець війні, життя з диким смаком