Lost Chord - Duke Special

Never thought I’d lose my way, but the turns that I have taken

Have led me down a corridor that I don’t recognize

Every door is bolted tight and offers no solution

Slumped upon a concrete floor, clinging onto life

I remember something once I might have heard

It was stolen from the cradle by a bird

Everybody’s looking for that long lost chord

Are we ever gonna find that long lost?

Took a pill to feel a form and spaces long abandoned

But some mysterious crimson song that promised to be true

But who can pilgrim dazed and dull with so cruel and ardent

To understand the symphony that’s wrapped around our roots

Like the memory of the wind among the trees

There’s a fingerprint that stayed upon the keys

Everybody’s looking for that long lost chord

Are we ever gonna find that long lost?

I want the world to make some sense, want the world to make some sense

I want the world to make some sense, I want the world to make some sense

There’s a thorn that pricks and keeps me from my sleep

Like the lure ships sunk, fathoms in the deep

Everybody’s looking for that long lost chord

Are we ever gonna find that long lost?

Ніколи не думав, що заблукаю, але повороти, які я зробив

Провели мене по коридору, який я не впізнаю

Кожні двері міцно закріплені і не пропонують рішення

Впав на бетонну підлогу, чіпляючись за життя

Я щось пригадую, коли щось чув

Його вкрала з колиски пташка

Усі шукають цей давно втрачений акорд

Чи знайдемо ми колись це давно втрачене?

Прийняв таблетку, щоб відчути, що форма й місця давно залишені

Але якась таємнича малинова пісня, яка обіцяла бути правдою

Але хто може прочанити ошелешений і нудний з таким жорстоким і палким

Щоб зрозуміти симфонію, яка оповита нашим корінням

Як спогад про вітер серед дерев

На клавішах залишився відбиток пальця

Усі шукають цей давно втрачений акорд

Чи знайдемо ми колись це давно втрачене?

Я хочу, щоб світ мав якийсь сенс, я хочу, щоб світ мав якийсь сенс

Я хочу, щоб світ мав якийсь сенс, я хочу, щоб світ мав якийсь сенс

Є колючка, яка коле й не дає мені не заснути

Як кораблі-приманки затонули, сягають у глибину

Усі шукають цей давно втрачений акорд

Чи знайдемо ми колись це давно втрачене?