Twilight Aureole - Drudkh

Lips are twisted with a grimace of boredom,

All the waves of rushes are crashed on rocks,

There was left only a taste: infinity and emptiness

Though a bitter glass of luxury is drunk completely.

At night, when hard, unbearable darkness

Like shaggy black dog walks around the bed,

In the embraces there are only one woman — the loneliness

In the tattered hotel of broken soul.

She whispers and torments with a rattles of colours,

Prostitutes and demons, bloody ghosts

And seductive majos in witch style of Goya;

And he, having lifted a sight from under gloomy forehead,

Dived into the eternal vortex of human unrests

To create bouquets with flowers of nightmarish evil.

Губи скривлені гримасою нудьги,

Усі хвилі поривів розбиваються на скелі,

Залишився лише смак: нескінченність і порожнеча

Хоча гіркий келих розкоші випивається повністю.

Вночі, коли сувора, нестерпна темрява

Як кудлатий чорний пес ходить по ліжку,

В обіймах лише одна жінка — самотність

У пошарпаному готелі розбитої душі.

Вона шепоче і мучить брязкальцем кольорів,

Повії і демони, криваві привиди

І спокусливі мажори у відьомському стилі Гойї;

А він, піднявши погляд із-під похмурого чола,

Поринув у вічний вир людських хвилювань

Створювати букети з квітів кошмарного зла.