Will Dawn Rise Again - Draugnim

Whites herald wept and drew its final sigh

Shed crimson crest as season begins to bend

Frail bite of embers light, in dying warmth to hide

And pretend… will dawn rise again

Homeward

Pristine paths of north

March pilgrims of sword

No trails left by beast or man

Chaste shining hoarfrost

Seek eyes the paling hearth

Before stars shroud the sun

Garnered light must shine a hundred nights

Through dark torment, in hope of spring nascent

Dreams of blind, dreams of sun, under veiling white

And pretend… will dawn rise again

Northwind

Of shallow bays it sings

Yet freezing hail it brings

With silver deathcold wings

Severes the crust of fjord

Let life of guiding torch

Outlast the fading dawn

Gone, the light withdrawn and skies adorned

Now flecked and torn with black vulture spawn

Like wolves that hunt the swan

They chase the fleeing dawn

So curses whispered end as godless sleep descends

Will dawn rise again

Білий герольд заплакав і останнє зітхнув

Скидає малиновий гребінь, коли сезон починає згинатися

Слабкий укус вугілля легкий, у передсмертному теплі, щоб сховатися

І вдай, що світанок знову встане

Додому

Незаймані шляхи півночі

Березневі паломники меча

Жодних слідів, залишених звіром чи людиною

Цнотливий сяючий іній

Шукайте очима блідне вогнище

Перед тим, як зірки загорнули сонце

Здобуте світло має світити сотню ночей

Крізь темні муки, в надії на зародження весни

Сни сліпих, мрії сонця, під білим покривалом

І вдай, що світанок знову встане

Північний вітер

Про мілководні затоки співає

Але це приносить град

Зі срібними мертвохолодними крилами

Розриває кору фіордів

Нехай життя керує факелом

Пережити згасаючу зорю

Зникло, світло зникло і небо прикрашене

Тепер плямистий і розірваний чорним грифом

Як вовки, що полюють на лебедя

Вони бігають за зорею, що втікає

Тож прокльони, що прошепотіли, закінчуються, коли опускається безбожний сон

Знову встане світанок