Livin A Dream - Dr. Dog

Was this a dream I had

Or is this for real?

Where did I go from here

And how did it feel?

You only get one piece of time

And one space to take up

'Cause on the day that you die

You don’t have to wake up.

Nothing is quite like it seems

When you’re living your life in a dream.

It’s only lunchtime

Aw, but he’s so tired.

And if he slips away

He will surely be fired.

So he keeps his heads in the clouds

Like it’s some kind of pillow

And he blows from side to side

Like a weeping willow.

Nothing is quite like it seems

When you’re living your life in a dream.

Sometimes you can’t help but scream

When you wake up living a dream.

One hundred years from now when our grandkids have all had sex, will they look

back to the past and know what they’ve missed?

Will they think we had it better

than the way they have it then?

Will they gaze at a strip mall where a field

had once been?

Will they think they’re born late like the way we now do it?

Or will they curse at the present and lend credence to it?

Will they hear all

the old songs and think they’re all true and hate all their own songs and

everything new?

Well I’m here to tell you something that’s known,

from someone who’s lived it from someone who’s grown, the somebody who

somebody once loaned a home to.

The grass is always greener, the past is always

cleaner, the present is crap and everyone’s meaner.

They say we’re moving

towards something but I think we’re moving from something.

There are some folks

who are more apathetic and then there are some folks who are more money

grubbin'.

Well, I know there’s always been greed and green acres,

and war and peace makers.

And then there’s your takers and your leavers,

your havers and your needers.

And in this great froth as we skim through the

batter, there’s now many more of the former and less of the latter.

Help us climb out of this pitfall disaster led by dynasties, charlatans,

but not poetasters.

Where there is a mortal disconnect spawned by gluttonous

connection, where you pick your own culture without viewer discretion.

Where there is no more history and nothing is learned.

Where you shun all your

kin and all your bridges are burned.

Where you are what you buy and you’re who

what you own;

and you think of yourself and you live all alone.

You make

yourself feel fine when everything’s wrong.

The world keeps turning but you’re

brittle as bone.

So to all you future dreamers and lovers and leavers,

to all those who know there’s still something between us that binds us and

reminds us of times that passed, I appreciate you listening to this one man’s

last gas.

In spite of all the words that we can’t fit to song, I’d thank you to

take off your eye shades, please… sing along.

Чи це був у мене сон

Або це дійсно?

Куди я пішов звідси

І як це відчувало?

Ви отримуєте лише один часток часу

І одне місце, щоб зайняти

Тому що в день, коли ти помреш

Вам не потрібно прокидатися.

Ніщо не так, як здається

Коли ти живеш у сні.

Це тільки обідній час

Ой, але він такий втомлений.

І якщо він вислизає

Його обов’язково звільнять.

Тому він тримає голову в хмарах

Ніби якась подушка

І він дме з боку в бік

Як плакуча верба.

Ніщо не так, як здається

Коли ти живеш у сні.

Іноді ви не можете не кричати

Коли ти прокидаєшся, живеш мрією.

Через сто років, коли всі наші онуки будуть займатися сексом, чи будуть вони виглядати

повернутися в минуле і знати, що вони пропустили?

Чи подумають вони, що у нас було краще

ніж так, як у них тоді?

Чи будуть вони дивитися на смуговий торговий центр, де поле

колись був?

Чи подумають вони, що народилися пізно, як ми зараз?

Або вони будуть проклинати сьогодення і довіряти йому?

Чи все почують

старі пісні і думають, що всі вони правдиві, і ненавидять усі власні пісні і

все нове?

Я тут, щоб розповісти вам те, що відомо,

від того, хто прожив це від того, хто виріс, від того, хто

хтось колись позичив житло.

Трава завжди зеленіша, минуле завжди

чистіше, сьогодення — лайно й усі зліші.

Кажуть, ми переїжджаємо

до чогось, але я думаю, що ми від чогось рухаємося.

Є деякі люди

які більш апатичні, а потім є люди, які мають більше грошей

грубий.

Ну, я знаю, що завжди були жадібність і зелені гектари,

і творці війни та миру.

А ще твої особи, які беруть, і ті, що залишають,

ваші потреби і потреби.

І в цій великій піні, коли ми збираємо

тісто, тепер набагато більше першого і менше останнього.

Допоможіть нам вибратися з цієї пасткової катастрофи, яку очолюють династії, шарлатани,

але не поетів.

Там, де смертельний розрив, породжений ненажерливими

підключення, де ви вибираєте свою власну культуру без розсуду глядача.

Там, де не більше історії й нічого не вивчають.

Де ти уникаєш всього свого

родич і всі твої мости спалені.

Де ти, те, що ти купуєш, і ти є хто

чим ви володієте;

і ти думаєш про себе, і ти живеш зовсім один.

Ти робиш

ти почуваєшся добре, коли все не так.

Світ постійно обертається, але ти

крихкий, як кістка.

Тож всім майбутнім мрійникам, закоханим і виліткам,

всім тим, хто знає, що між нами все ще є щось, що нас пов’язує

нагадує нам про часи, що минули, я ціную, що ви слухали це одного чоловіка

останній газ.

Незважаючи на всі слова, які ми не можемо вписати в пісню, я дякую вам

зніміть тіні, будь ласка... співайте.