Deepest Part Of Me - Dougie MacLean

We are not made of stone

We’re half way there and half way gone

We bend and believe

In the strength of the light in the signs we receive

And we are not careful clear

We struggle on from year to year

And on the waves of our fate

We drift like the boat that has anchored too late

But I’m not alone

In the force of this wildest unknown

For she is the deepest part of me

She is the deepest part of me

We do not have the truth to tell

Some have flown while others fell

And what seemed to be right

Now darkens our way and clouds in our sight

And we do not have the eyes to see

The magic and the mystery

And the place that they fill

That allows us to sleep so silent and still

But I’m not alone

In the force of this wildest unknown

For she is the deepest part of me

She is the deepest part of me

And when resolution seems so far away

Time always turns into the light of day

And see me when I lose the place

Stumble blindly fall from grace

We’re filled with the need

To shout out aloud to follow to lead

And we are not made of stone

We’re half way here and half way gone

But we bend and believe

In the strength of the light in the signs we receive

But I’m not alone

In the force of this wildest unknown

For she is the deepest part of me

She is the deepest part of me

Ми не з каменю

Ми на півдорозі і на півдорозі

Ми згинаємось і віримо

У силі світла в знаках, які ми отримуємо

І ми не обережні

Ми боремося з року в року

І на хвилях нашої долі

Ми дрейфуємо, як човен, який став на якір надто пізно

Але я не один

У силі цього найдикішого невідомого

Бо вона — найглибша частина  мене

Вона — найглибша частина  мене

Ми не можемо сказати правди

Одні полетіли, а інші впали

І те, що здавалося правильним

Тепер темніє наш шлях і хмари перед нами

І ми не маємо очей на бачити

Магія і таємниця

І місце, яке вони заповнюють

Це дозволяє нам спати так тихенько й спокійно

Але я не один

У силі цього найдикішого невідомого

Бо вона — найглибша частина  мене

Вона — найглибша частина  мене

І коли дозвіл здається таким далеким

Час завжди перетворюється на світло дня

І побачите мене, коли я втрачу місце

Спіткнутися наосліп впасти від благодаті

Ми сповнені потреби

Щоб кричати вголос, слідувати за провід

І ми не з каменю

Ми на півдорозі сюди і на половині шляху

Але ми згинаємось і віримо

У силі світла в знаках, які ми отримуємо

Але я не один

У силі цього найдикішого невідомого

Бо вона — найглибша частина  мене

Вона — найглибша частина  мене