Human Races the Tortoise - Doseone, SOLE

Once upon a time

The tortoise and the ocean (the human and the sea)

Spoke and laughed on the day she ate itself

Tides swallow

Mountains drown

All structures

Species cleansed

Hello my dear wall

As usual, cast enchanting in the sparkling pale dark moonlight

How has skull been treating you?

That’s good

Who me?

Pebbles now of course

There’s just well, us, we, my kind and I would

I wonder if they shouldn’t

If they even deserve to share in continuity

Let alone eating of one in the same cycle

Say, God, I grow wary of watching my face shiver, they shake

Do you remember a child kicking you in the face

Slapping backs swallowing sitting and staring gaping up, sane

And try to bury intense with vocabulary

Yeah, children are animals

Sorry excuse for walking dog

Dog your talking, you’re the 90 percent

The bay: you’re the two and only too much I know me just like

You’re the psyche, you’re the cyclones

And we can build new homes in the sea

You see

You’re the mother, and we the animals your children

Who eat animals, which eat of plants, that need of sun

But need of you…

Your life giving weather is an awesome absolute body

It is your place to search fertile sink, settle, start the chain anew

I would only ask this once

Hey hey, I know a way.

Huff and puff, let’s build, embark, dismantle this Rome

Foam at the mouth, it’s been a long walk since primordial soup

Now they run amok, around, on solid ground

Assuming likenesses of trees

And pouncing, raping, and standing

I’ll be smiling on the day they float

Let 'em sink, let 'em end, let 'em…

Make reefs and houseboats out of men

Once upon a time

The tortoise and the ocean (the human and the sea)

Spoke and laughed on the day she ate itself

Tides swallow

Mountains drown

All structures

Species cleansed

Once upon a time

The tortoise and the ocean (the human and the sea)

Spoke and laughed on the day she ate itself

Tides swallow

Mountains drown

All structures

Species cleansed

This circle is a breeding ground for the canyon

Pollution in death

(Doseone: I should know)

Too many unnatural sounds

And influential light making you, an inspirational seemed impossible

But I’ve watched that stay

Hollow lakes and displaced inhabitants like I

Get out of the mean habits of the really loved, you wide scraped sky

And escaped sea

In spite of what they mostly be

Hoping that their God will someday return

Every time the bar rolls I get more upset

Settling, suddenly under breath

Red crumble, rearrange ensemble

With a swift flow, galliant of galliants adapt

Humans and beautiful equivalents (duplicates)

He’s right

Dear mother, mom, what may, even

Grown to the edge of instinctive understanding of

Moreso, unwilling

We choose to learn to sacrifice nothing

And of your other creations chased, take a vigil

We die trying to hide from our dangerous selves

The unclean beast of women, hunt, full inquiry

The strictness of their bowels, the building of caves

And shot the sharp stones to kill better, in fact

They now run wild, they even poison land, aura, land

And you with its extract

Shamefully, apes win the cursed measured, apply and concentrate

Has in turn regressed, oh you’ve never seen such an evil vision

They even kill of their own kind to pleasure and gain

Please help them

Mean, in the name of fire, let your waves crash, amongst our breaths

Crash, and cure the air

Once upon a time

The tortoise and the ocean (the human and the sea)

Spoke and laughed on the day she ate itself

Tides swallow

Mountains drown

All structures

Species cleansed

Once upon a time

The tortoise and the ocean (the human and the sea)

Spoke and laughed on the day she ate itself

Tides swallow

Mountains drown

All structures

Species cleansed

I beg of you though, take me first

Oh please take him first so my last days can be spared

Of his arrogant ways and self-centred smile

I cannot prove you otherwise, nor do I dare

To face a man, is a terrible terrible thing

Ever see a swimming tortoise?

We all in the same boat sinking, hopeless

'Cept I hope to see you stop existing

You’re so right, that’s why I’ve come to push weak knees within the sand before

you

In receded shore lines, life lines and light lines

To lean dear mother, and plead dear mother

You take dear mother, our lives swarm back

Once upon a time

The shores and the lakes (the land and the sea)

Met and battled 'til the world became flat

Tides became mountains

And mountains swam

And the abyss rose to meet man (and the sea level rose to meet man)

And then were all leviathans (and the humans cannot understand)

And were all in such a hurry (and water ran)

And we realize were not as deep as we thought we were (and water drank)

And were all in too deep (and water killed)

And no man is really dry (and water saved)

And words like thirst suddenly lose all meaning (and water engulfed)

And they no longer overlook the sea (and became)

And they understand what it means to sweat (and the human began to understand)

And no one can tell (with its lungs filled and burst with waves)

And everyone is crying more (and laughter on the day she wept)

And no one can tell (and open to take down the fates into her rushing arms)

And the ocean spoke no more (and the sea spoke no more)

Одного разу

Черепаха і океан (людина і море)

Говорила та сміялася в той день, коли сама себе з’їла

Припливи ковтають

Гори тонуть

Всі конструкції

Види очищені

Привіт, дорога моя стіна

Як звичайно, зачаровуйте в виблискуючому блідому темному місячному світлі

Як до тебе ставився Череп?

Це добре

хто я?

Звісно, ​​галька

Є просто добре, ми, ми, мій рід і я буду

Мені цікаво, чи вони не повинні

Якщо вони навіть заслуговують на частку в безперервності

Не кажучи вже про з’їдання одного в одному циклі

Скажи, Боже, я остерігаюся спостерігати, як моє обличчя тремтить, вони тремтять

Ви пам’ятаєте, як дитина вдарила вас ногою по обличчю

Ляпання по спинах, ковтання, сидіння і дивлячись, роззяв, здоровий

І спробуйте поховати інтенсивний словниковий запас

Так, діти - тварини

Вибачте, вигулюю собаку

Ти на 90% — це ти

Бухта: вас двоє, і я занадто багато знаю, як я

Ви — психіка, ви — циклони

І ми можемо побудувати нові будинки в морі

Розумієш

Ви мати, а ми тварини — ваші діти

Хто їсть тварин, хто їсть рослини, тому потрібне сонце

Але вам потрібно…

Ваша життєдайна погода – це чудове абсолютне тіло

Це ваше місце, щоб шукати родючі раковини, осідати, починати ланцюжок заново

Я б запитав про це лише один раз

Гей, я знаю спосіб.

Гаф і дих, давайте побудуємо, приступимо, розберемо цей Рим

Піна з рота, це була довга дорога від первинного супу

Тепер вони шаленіють навколо, на твердій землі

Припускаючи подібності дерев

І кидається, ґвалтує, і стоїть

Я буду посміхатися того дня, коли вони попливуть

Нехай потонуть, нехай закінчаться, нехай…

Робіть рифи та плавучі будинки з чоловіків

Одного разу

Черепаха і океан (людина і море)

Говорила та сміялася в той день, коли сама себе з’їла

Припливи ковтають

Гори тонуть

Всі конструкції

Види очищені

Одного разу

Черепаха і океан (людина і море)

Говорила та сміялася в той день, коли сама себе з’їла

Припливи ковтають

Гори тонуть

Всі конструкції

Види очищені

Це коло є розсадником каньйону

Забруднення в смерті

(Doseone: я повинен знати)

Занадто багато неприродних звуків

І впливове світло, яке надихає вас, здавалося неможливим

Але я спостерігав, як це залишається

Порожнисті озера та переміщені мешканці, як я

Відмовтеся від підлих звичок справді коханого, широкого нашкрябаного неба

І втік з моря

Незважаючи на те, якими вони переважно є

Сподіваючись, що їхній Бог колись повернеться

Щоразу, коли планка котиться, я засмучуюся більше

Осідання, раптова задишка

Червона кришина, переставити ансамбль

Зі стрімким потоком галіант з галіантів адаптується

Люди та красиві еквіваленти (дублікати)

Він правий

Мамо мила, мамо, що б не було, навіть

Доросла до межі інстинктивного розуміння

Більше того, не хочуть

Ми вибираємо навчитися нічим не жертвувати

І інші ваші творіння, які ви переслідуєте, пильнуйте

Ми помираємо, намагаючись сховатися від себе небезпечних

Нечистий звір жінок, полювання, повне розслідування

Суворість їхніх надр, будівництво печер

І стріляв гострим камінням, щоб убивати краще, насправді

Вони тепер дичавіють, навіть отруюють землю, ауру, землю

І ти з його екстрактом

На жаль, мавпи перемагають прокляті розмірені, застосовують і концентруються

У свою чергу регресував, о, ви ніколи не бачили такого лихого видіння

Вони навіть вбивають собі подібних для задоволення та вигоди

Будь ласка, допоможіть їм

В ім’я вогню нехай ваші хвилі розбиваються серед нашого подиху

Аварія, і вилікувати повітря

Одного разу

Черепаха і океан (людина і море)

Говорила та сміялася в той день, коли сама себе з’їла

Припливи ковтають

Гори тонуть

Всі конструкції

Види очищені

Одного разу

Черепаха і океан (людина і море)

Говорила та сміялася в той день, коли сама себе з’їла

Припливи ковтають

Гори тонуть

Всі конструкції

Види очищені

Але я прошу вас, візьміть мене спочатку

О, будь ласка, візьміть його спочатку, щоб мої останні дні можна було врятувати

Його зарозумілості та егоцентричної посмішки

Я не можу довести вам протилежне, і не смію

Зіткнутися з людиною — це жахливо, жахливо

Ви коли-небудь бачили плаваючу черепаху?

Ми всі в одному човні, що тонемо, безнадійно

Але я сподіваюся побачити, що ти припиниш існувати

Ви так праві, тому я раніше прийшов, щоб штовхнути слабкі коліна в пісок

ти

У відступаючих берегових лініях, лініях життя та лініях світла

Прихилити рідну мамо, і благати рідну мамо

Ти бери рідну матусю, життя наше назад роєм

Одного разу

Береги і озера (суша і море)

Зустрічалися і билися, поки світ не став плоским

Припливи стали горами

І гори попливли

І безодня піднялася назустріч людині (і рівень моря піднявся назустріч людині)

І тоді всі були левіафанами (і люди не можуть зрозуміти)

І всі так поспішали (і текла вода)

І ми розуміємо, що були не такі глибокі, як ми думали (і випили воду)

І всі були надто глибоко (і вода вбила)

І жодна людина не є дійсно сухою (і економить воду)

І такі слова, як спрага, раптом втрачають будь-який сенс (і вода поглинута)

І вони більше не дивляться на море (і стали)

І вони розуміють, що значить потіти (і людина почала розуміти)

І ніхто не може сказати (з наповненими легенями та вибухаючими хвилями)

І всі плачуть більше (і сміються в день, коли вона плакала)

І ніхто не може сказати (і відкрити, щоб зняти долі в її стрімкі обійми)

І океан більше не говорив (і море більше не говорило)