Borderline - Doprah

I see the borderline

Don’t know how to cross it, but I know I want to somehow.

I’m following the signs,

But there’s no one leaving any of them out there for me.

And these are worthless words hanging in the void.

I know that it is futile,

why try?

I see the borderline, don’t know how to cross it but I know I want to somehow.

Wait hey I’m unrefined, why do we still repair?

Wait- change, it’s undefined.

Why’s it so fucked here?

Make, make, I can create — why should I when it breaks?

Fake, fake — we’re all insane.

Why’s it so fucked here?

It’s easier to stay, stay inside my comfort zone, I don’t want to go outside.

and all the things they say make it even harder just to balance on this

tightrope.

I wonder if I’ll ever be stable, and hope that if the ground would just be

still.

I see the borderline, don’t know how to cross it but I know I want to somehow.

Я бачу межу

Не знаю, як переступити, але знаю, що хочу якось.

Я йду за знаками,

Але ніхто не залишає їх заради мене.

І це нікчемні слова, що висять у порожнечі.

Я знаю, що це марно,

чому намагатися?

Я бачу межу, не знаю, як її перетнути, але знаю, що хочу якось.

Зачекайте, я не досконала, чому ми досі ремонтуємо?

Зачекайте – змініть, це не визначено.

Чому тут так трахано?

Створюйте, створюйте, я можу створювати — навіщо мені , коли він ламається?

Фейк, фейк — ми всі божевільні.

Чому тут так трахано?

Мені легше залишатися, залишатися в зоні комфорту, я не хочу виходити на вулицю.

і все те, що вони говорять, ускладнює балансування

натягнутий канат.

Цікаво, чи стану я коли-небудь стабільним, і сподіваюся, що якщо ґрунт буде просто

досі.

Я бачу межу, не знаю, як її перетнути, але знаю, що хочу якось.