Starrin Bubbles - Doppelkopf

Und noch so ein Tag an dem mich Sorgen plagen,

Keine Fragen ich habe mehr Sorgen als Kinder von Morgen sie haben.

Aber wo ich bin, ich knipse das Licht aus,

Hebe den Stift auf und schreibe vom Bauch aus Schrift auf.

Und nimm Gift drauf, ich entkomme der ganzen Welt

Mit Leichtheit,

Mit mehr Worten als Weisheit, Studenten sind gelangweilt,

Propheten und Dichter sind am Ende mit ihrem Latein

Wenn ich Bnde in Sprache verschwende an Zeit.

Es ist als wre Schreiben Gesetz,

Wenn mein Regen sich vom Himmel fallen lt

Und vielleicht macht es alles nur noch schlimmer aber ich fhle mich

Besser… Regen fr immer, rund um die Uhr von Neujahr bis Silvester

Und meine Rauchzeichen steigen auf bis in die Sterne,

Fr alle Tapire in meiner Nhe und die in der Ferne.

Und kleiner Blender hre zu, fr dich gibt es hier nichts,

Dunkle Wolken ber dir, merke, da du zu spt bist.

Und an die Anfnger, bt lnger zu Anfang dreht ihr

Unzhlige Seitenbrenner.

Fehler passieren leicht die Konsequenzen wiegen schwer,

Brauchst du mir nicht zu erklren, wer hat gesagt, das Leben sei fair?

Zu oft gelogen aber das ist wie es wirklich ist,

Zu lange versuche ich es aber nach Hindernis kommt Hindernis.

Trotzdem, immer noch verwette ich, was ich habe auf mich,

Teaz, Bubbles und 1999.

Und fr jede und jeden auf steinigen Wegen,

Quer durch dieses Plastikleben giet es Bindfden.

Soviel Wasser, hier ertrinken Fische…

Der Regen und ich, die unendliche Geschichte.

Und wie kann es anders sein, von abseits der Norm,

Mit Vokabelsbeln in allen Gren, Schattierungen und Formen,

Von links, rechts, hinten, vorne, von unten wie die Toten

Und von oben ber dein Picknick wie Naturkatastrophen.

Seit gewarnt, wenn der Knoten platzt knallt es

Und schlagt Alarm, hier geht alles, was so

І ще один день, коли я хвилююся,

Немає питань, у мене більше турбот, ніж у завтрашніх дітей.

Але там, де я, я вимикаю світло

Візьміть ручку і почніть писати з живота.

І отруїться, я втечу від усього світу

з легкістю,

Коли більше слів, ніж мудрості, студентам нудно

Пророки й поети на виході з розуму

Якщо я витрачаю томи на мову часу.

Писати ніби закон,

Коли мій дощ падає з неба

І, можливо, це лише погіршує ситуацію, але я відчуваю

Краще… дощ завжди, 24 години на добу від Нового року до Нового року

І мої димові сигнали піднімаються до зірок

Для всіх тапірів поруч зі мною і тих, хто вдалині.

А маленький дилетант послухай, тобі тут нічого

Над вами темні хмари, помітите, що ви запізнилися.

А початківцям тренуйтеся довше, щоб почати обертатися

Безліч бічних конфорок.

Помилки трапляються легко, а наслідки важкі

Вам не потрібно пояснювати мені, хто сказав, що життя справедливе?

Брехав забагато разів, але так воно і є

Я намагаюся занадто довго, але після перешкоди приходить перешкода.

І все-таки я роблю об заклад, що маю на себе

Teaz, Bubbles і 1999.

І для всіх і кожного на кам'янистих стежках,

Через це пластичне життя є струни.

Стільки води, риба тут тоне...

Дощ і я, нескінченна історія.

А як же інакше, поза нормою,

Зі словниковими паличками всіх розмірів, відтінків і форм,

Зліва, справа, ззаду, спереду, знизу, як мертві

А зверху над вашим пікніком, як стихійні лиха.

Будьте обережні, якщо вузол лопне, буде хлопок

І бити на сполох, тут все так і йде