After the Fire - Donna Lewis

You really astound me

You with your half closed eyes

Far far away

And me wide eyed and focused

Intent on perfection

What a fool to believe

Fiercly wild in the presence of strangers

Meeting for the first time

An innocent desire to display your charms

But I shall not see

I shall not fear you

I shall not hear you

Call me a friend

Tears shed over one’s broken promises

Blaming the foolish one

For a poem out of time

Big child sullen and self willed

Flashes of anger

Blood red to the core

How easy it would be to let uncontrollable

Words burst from my mouth

But why should it be me

To tell you the truth

So I shall not see

I shall not fear you

I shall not hear you

Call me never call me a friend

Ви мене справді вражаєте

Ти з напівзакритими очима

Далеко

І я розплющений і зосереджений

Прагнення до досконалості

Який дурень вірити

Жорстоко дикий у присутності незнайомців

Зустріч вперше

Невинне бажання показати ваші принади

Але я не побачу

Я не буду вас боятися

Я не почую вас

Назвіть мене другом

Сльози проливаються через невиконані обіцянки

Звинувачувати дурного

Для вірша поза часом

Велика дитина похмура й самовільна

Спалахи гніву

Криво-червоний до глибини душі

Як легко було б не керувати

Слова вирвалися з моїх уст

Але чому це повинен бути я

Сказати тобі правду

Тому я не побачу

Я не буду вас боятися

Я не почую вас

Телефонуйте мені ніколи не називайте мене другом