Einfach - Donato

Wie die Zeit vergeht

Die Erde sich immer weiterdreht

Unbeirrt, ganz entspannt

Was auch passiert, alles geht seinen Gang

Und die Jahre ziehen ins Land

Menschen trennen sich, andere Menschen ziehen zusammen

Gründen 'ne Familie, ziehen aufs Land

Andere wiederum wechseln die Stadt und fangen neu an

Bauen ein Haus, neuer Mann, neue Frau, die alten Sachen verramscht

Verworfener Traum, raus aus den Knebeln der Angst, umworbener Rausch

Seidene Fäden halten den Käfig zusammen

Ich schneide sie durch und gehe es an — jetzt!

Ich seh was passiert in 'nem anderen Licht

Unrealistisch, drück mir den nassen Schwamm ins Gesicht

Was Neues anzufangen — lohnt es sich nicht?

Wer weiß, ich rüttel am Thron, weil es hier oben zu hoch für mich ist

Und baue neu auf

Sim City, Simplicity, ich müsste nur wissen, wie das geht

Die Tür ist zu, hol den Schlüsseldienst

Erinnerung nur 'n Tastendruck entfernt, aber ich drück sie nie

Wir verlassen Menschen, doch vermissen sie — wo ist der Sinn?

Russisch Roulette mit dem Typen, der uns die Zukunft bringt

Ich such das Versteck, wo ich Selbstvertrauen und Zuflucht find

'n bisschen Sicherheit, hier ist alles so ungewiss

Warte mit der Wahrheit 'n bisschen, bis ich verschwunden bin

Ich gehe es an

Bin auf dem Weg in mein Paradies, die Regeln umgangen

Schwimme gegen den Strom, steinigen Wegen entlang

Ohne Echolot, wo ich lande sehe ich dann

Solange treib ich umher

Ich würd es tun, wenn es einfach wär

Jeden Zweifel beiseite kehren

Doch am Ende fügt sich alles zusammen

Wie ein Puzzlespiel, also gehen wir es an!

Die Zweifel ernährt wie ein Kind

Gegossen wie ein Blumenbeet, ich jähte das Unkraut, nehme es hin

Man sagt, Akzeptanz ist der erste Schritt zu 'ner besseren Welt

Ich fange an, vertage den Kampf gegen mich selbst

Gelassenheit propagiert und auch ausgelebt

Wichtig ist, nach dem ersten Fallen direkt wieder aufzustehen

Ein Kalenderspruch, der mich wütend machte

Doch heute weiß ich, dass die schlechten Zeiten ihr Gutes hatten

Gib mir die Aquarellstifte

Ich kritzle die ungewisse Zukunft auf dünne Papyrusstücke

Und schicke die Skizze gen Himmel, aber da kommt sie nicht an

Und weißt du warum?

Jedes Ende ist offen, wir dürfen hoffen — Gott sei dank!

Як летить час

Земля продовжує обертатися

Спокійно, дуже розслаблено

Що б не сталося, все йде своєю чергою

А роки летять

Люди розлучаються, інші люди живуть разом

Створити сім'ю, переїхати на дачу

Інші змінюють місто і починають спочатку

Побудуйте будинок, нового чоловіка, нову жінку, продавши старі речі

Покинута мрія, вільна від кляпів страху, залицяного сп'яніння

Шовкові нитки скріплюють клітку

Я розріжу їх і приступлю до цього — зараз!

Я бачу те, що відбувається в іншому світлі

Нереально, тисніть мокру губку мені в обличчя

Починати щось нове — чи не варто?

Хто знає, я потрясу трон, бо мені тут надто високо

І відбудувати

Sim City, Simplicity, мені просто потрібно знати, як це зробити

Двері закриті, викликайте ключника

До нагадування потрібно лише натиснути клавішу, але я ніколи її не натискаю

Ми залишаємо людей, але сумуємо за ними - який сенс?

Російська рулетка з хлопцем, який приносить нам майбутнє

Я шукаю схованку, де я знаходжу впевненість і притулок

Трохи безпеки, тут все так непевно

Почекай трохи з правдою, поки я піду

я зроблю це

Я йду до свого раю в обхід правил

Пливіть проти течії, кам'янистими стежками

Без ехолота я бачу, де приземлюся

Поки я дрейфую навколо

Я б зробив це, якби це було легко

Відкиньте всі сумніви

Але в кінці кінців все складається

Як головоломка, так давайте зробимо це!

Сумніви годували, як дитину

Налив, як клумбу, я бур'яни викопав, бери

Кажуть, прийняття - це перший крок до кращого світу

Я починаю відкладати боротьбу з собою

Безтурботність поширювалася і жила

Важливо встати знову відразу після першого падіння

Календарний вислів, який мене розлютив

Але тепер я знаю, що погані часи мали свої хороші сторони

Дайте мені акварельні олівці

Я нашкрябаю непевне майбутнє на тонких шматках папірусу

І відправити ескіз на небо, а він туди не потрапляє

І знаєте чому?

Кожен кінець відкритий, можна сподіватися — слава Богу!