Poesia (1967) - Don Backy

Io che non ho, che non ho mai creduto nell’amore

E a niente che facesse batter forte forte il cuore

Adesso che anch’io ho provato un poco di dolore

M’accorgo che la vita è poesia se c'è l’amor

Io credo che nel buio più profondo una candela brillerà

E vivo perché voglio bene al mondo e a tutto quello che mi dà

Al vento che muove le foglie, al pianto di un bimbo

E alla poesia che canta il mare

Io credo all’amore per te, all’amore per te

Io credo che di sopra all’uragano, un’ombra bianca ci sarà

E il sole faccia splendere ogni giorno per la mia felicità

Al vento che bacia le spiagge, al chiaro di luna

Adesso credo mentre in me

È nato l’amore per te, l’amore per te

È nato l’amore per te, l’amore per te

Per te

Я, хто не вірив, хто ніколи не вірив у кохання

І ні до чого, що змусило серце калатати

Тепер я теж відчув невеликий біль

Я розумію, що життя — це поезія, якщо є любов

Я вірю, що в найглибшій темряві засяє свічка

І я живу, тому що люблю світ і все, що він мені дає

До вітру, що ворушить листя, до плачу дитини

І до поезії, яку співає море

Я вірю в любов до тебе, у любов до тебе

Я вірю, що над ураганом буде біла тінь

І нехай сонце світить кожен день для мого щастя

У вітрі, що цілує пляжі, у місячному світлі

Тепер я вірю в себе

Любов до вас народилася, любов до вас

Любов до вас народилася, любов до вас

Для тебе