Провода - Дом Кукол

Закрой глаза, нам надо

По самому по краю,

Как с неба сыпят звезды,

Ладони прожигая.

Мы с каждым шагом ближе,

Мы с каждым вздохом легче,

И языки тумана

Ложатся нам на плечи.

Наугад, и как во сне

По черной полосе

Оставь мне поцелуй на память…

Батальоны не просят огня,

Капитаны ложатся на дно,

Так красиво гудят провода,

Только мне и тебе всё равно.

Попробовать с начала,

Пройти, переродится…

Я стану покемоном,

Ты будешь мной гордиться.

В ролях и эпизодах

Доступно и понятно,

На экранах улыбаться

За деньги и за деньги…

Наугад, и как во сне

По черной полосе

Оставь мне поцелуй на память…

Батальоны не просят огня,

Капитаны ложатся на дно,

Так красиво гудят провода,

Только мне с тобой всё равно…

Всё равно… всё равно…

Заплющ очі, нам треба

По самому по краю,

Як з неба сиплять зірки,

Долоні пропалюючи.

Ми з кожним кроком ближче,

Ми з кожним зітханням легше,

І мови туману

Лягають нам на плечі.

Навмання, і як у сні

Чорною смугою

Залиш мені поцілунок на пам'ять…

Батальйони не просять вогню,

Капітани лягають на дно,

Так гарно гудуть дроти,

Тільки мені і тобі все одно.

Спробувати з початку,

Пройти, переродиться.

Я стану покемоном,

Ти будеш мною пишатися.

В ролях та епізодах

Доступно і зрозуміло,

На екранах посміхатися

За гроші та за гроші…

Навмання, і як у сні

Чорною смугою

Залиш мені поцілунок на пам'ять…

Батальйони не просять вогню,

Капітани лягають на дно,

Так гарно гудуть дроти,

Тільки мені з тобою все одно…

Все одно… все одно…