Давным-давно (романс) - Дмитрий Вилькомирский

Давным-давно известно людям,

Что при разрыве двух людей

Сильнее тот, кто меньше любит,

Кто больше любит, тот слабей.

Но я могу сказать иначе,

Пройдя сквозь ужас этих дней:

Кто больше любит, тот богаче,

Кто меньше любит, тот бедней.

Средь ночи злой, средь ночи длинной,

Вдруг возникает крик в крови:

О Боже, смилуйся над милой,

Пошли ей капельку любви!

Давным-давно известно людям,

Что при разрыве двух людей

Сильнее тот, кто меньше любит,

Кто больше любит, тот слабей.

Но я могу сказать иначе,

Пройдя сквозь ужас этих дней:

Кто больше любит, тот богаче,

Кто меньше любит, тот бедней.

Кто больше любит, тот богаче,

Кто меньше любит, тот бедней.

Давним-давно відомо людям,

Що при розриві двох людей

Сильніше той, хто менше любить,

Хто більше любить, той слабший.

Але я можу сказати інакше,

Пройшовши крізь жах цих днів:

Хто більше любить, той багатший,

Хто менше любить, той бідніший.

Серед ночі лихий, серед ночі довгий,

Раптом виникає крик у крові:

О Боже, змилуйся над милою,

Пішли їй крапельку кохання!

Давним-давно відомо людям,

Що при розриві двох людей

Сильніше той, хто менше любить,

Хто більше любить, той слабший.

Але я можу сказати інакше,

Пройшовши крізь жах цих днів:

Хто більше любить, той багатший,

Хто менше любить, той бідніший.

Хто більше любить, той багатший,

Хто менше любить, той бідніший.