В раю... - Дмитрий Ряхин

Воспоминанья слишком давят плечи,

Я о былом заплачу и в раю,

Я старых слов при нашей новой встрече

Не утаю.

Где сонмы ангелов летают стройно,

Где арфы, лилии и детский хор,

Где всё покой, я буду беспокойно

Ловить твой взор.

Виденья райские с усмешкой провожая,

На Вас смотреть я буду чуть дыша.

И будет петь, земная и чужая,

Моя душа.

Воспоминанье слишком давит плечи,

Настанет миг, — я слез не утаю…

Ни здесь, ни там, — нигде не надо встречи,

И не для встреч проснемся мы в раю!

Виденья райские с усмешкой провожая,

На Вас смотреть я буду чуть дыша.

И будет петь, земная и чужая,

Моя душа.

Спогади надто тиснуть плечі,

Я про буде заплачу і враю,

Я старих слів при нашій новій зустрічі

Не вгамую.

Де сонми ангелів літають струнко,

Де арфи, лілії та дитячий хор,

Де все спокій, я буду неспокійно

Ловити твій погляд.

Видіння райські з смішкою проводжаючи,

На вас дивитися я буду трохи дихаючи.

І буде співати, земна і чужа,

Моя душа.

Спогад надто тисне плечі,

Настане мить,— я сліз не вгамую…

Ні тут, ні там, — ніде не треба зустрічі,

І не для зустрічей прокинемося ми в раю!

Видіння райські з смішкою проводжаючи,

На вас дивитися я буду трохи дихаючи.

І буде співати, земна і чужа,

Моя душа.