Так начинается зима - Дмитрий Даль

Пустяшные житейские истории

Сложились в одну маленькую жизнь.

Годами не меняя траектории,

Каким-то чудом мы пересеклись.

И вроде не дурак, и сам себе не враг,

Но кто же знал, что дело будет так.

Припев:

Ночью нечаянно пройдет снег.

И отпечатается твой след.

Я просыпаюсь, а тебя нет.

Так начинается зима.

Ни объяснений, ни причин нет.

Нет других женщин и мужчин нет.

Первый по городу летит снег.

И начинается зима.

И что-то незаметно в мире сдвинулось,

При этом оставаясь на местах.

Мы так свою ценили независимость,

А тут за ней открылась пустота.

А мы всё ждем с небес то знаков, то чудес

Покуда жизнь теряет интерес.

А снег и впрямь, как будто в этом городе

Ни разу в жизни не было зимы.

И тают дни короткие на холоде,

Как счастье, что судьба дала взаймы.

Пустельні життєві історії

Склалися в одне маленьке життя.

Роками не змінюючи траєкторії,

Якимось дивом ми перетнулися.

І начебто не дурень, і сам собі не ворог,

Але хто ж знав, що справа буде так.

Приспів:

Вночі ненароком пройде сніг.

І віддрукується твій слід.

Я прокидаюся, а тебе ні.

Так починається зима.

Ні пояснення, ні причин немає.

Немає інших жінок і чоловіків немає.

Перший по місту летить сніг.

І починається зима.

І щось непомітно в світі зрушилося,

При цьому залишаючись на місцях.

Ми так цінували незалежність,

А тут за нею відкрилася порожнеча.

А ми все чекаємо з небес то знаків, то чудес

Поки життя втрачає інтерес.

А сніг і справді, начебто в цьому місті

Жодного разу в житті не було зими.

І тануть дні короткі на холоді,

Як щастя, що доля дала у борг.