Allein - Djin, Elmäx

Ich lebe hier zusammen mit euch

Den einen nervt’s, den anderen freut’s

Und wenn’s dich freut, bist du vielleicht mein Freund

Gerade in der Gegend und wir erleben was heut'

Halt so Zeug, immer am streu’n, gib den Joint

Es ist schon, dass es euch gibt

Wir tauschen, was wir denken, für 'n größeren Blick

Oder passen auf uns auf, verfallen dem Rausch

Das Leben gibt uns 'n Strick, wir machen Halsketten draus, ah

Heftiger Kitsch, aber das trifft’s

Und ihr habt tausende Facetten, doch das selbe Gesicht

Mir kommt’s vor, als gäb' es nix, das wir gemeinsam nich' schaffen

Wenn ein Fenster sich schließt ham wir 'n Stein in der Tasche

Und ich schmeiß', ich schwör's, die Scheibe klirrt

Und es ist mir auch egal, ob das einer hört

Denn wir sind Freunde, gottverdammt, das 'n stummes Versprechen

Bei uns beißen keine Hunde, wir bewundern den Letzten

Dafür, dass er mitläuft;

dafür, dass er nich' kippt

Mir is' das sehr wichtig, so wichtig, es fickt mich

Mir geht’s nich' gut, geht es euch nich' gut

Ich schätze, das is' etwas, das nur Freunde tun

Doch ihr holt mich da schon raus

Ich liege 20 000 Meilen unter der Couch

Mit einem Anker auf meinem Bauch

Aber ihr sagt, ich hab' nur angefangen zu tauchen

Falls jemand fragt, ich hab' noch etwas Luft

Falls jemand fragt, da ist Kraft in meiner Brust

Falls jemand fragt, ich geh' scheinbar davon aus

Dann könnt ihr sagen, es geht steil bergauf

Falls jemand fragt und wenn nich', is' auch egal

Dann könnt ihr sagen, es is' alles ganz normal

Und Eins is' nur 'ne Zahl

Doch was ist, wenn das nich' stimmt?

Wenn wir in Wirklichkeit ganz alleine sind

Was, wenn das Bild, das wir malen, die falschen Farben hat

Alle ham’s geseh’n, aber wer sagt uns das?

Sind wir einfach 'ne Idee, ham wir sie durchgedacht?

Oder ausgenutzt im Wehleid und Furcht gehabt

Sind wir nur da, wenn es 'n Nutzen für uns gibt

Und wenn ja, sag' mir, wussten wir es nich'?

Ham wir geglaubt, wir wär'n selbst was wie ein Gott?

Aber sind dann Tag für Tag ganz alleine in unser’m Kopf

Wir könn'n nich' wissen, was ein anderer von uns glaubt

Dafür gibt es kei’n Vertrag, nur 'n Wisch namens Vertrau’n

Den wir manchmal unterschreiben, völlig blind und kinderleicht

Und wir hoffen das reicht und man uns zeigt:

Wir sind nicht allein!

Я тут з тобою живу

Декого це дратує, інших це насолоджує

І якщо ти щасливий, можливо, ти мій друг

Якраз на території і переживаємо те, що сьогодні

Зберігайте ці речі, завжди посипайте, дайте стик

Приємно, що ти є

Ми обмінюємо те, що думаємо, на кращий вигляд

Або дбати про нас, напиватися

Життя дає нам мотузку, ми робимо з неї намиста, ах

Важкий кітч, але це все

І у вас тисячі граней, але обличчя те саме

Мені здається, немає нічого, чого б ми не могли зробити разом

Якщо вікно зачиняється, у нас камінь у кишені

А я кидаю, клянусь, вікно брязкає

І мені байдуже, чи хтось це почує

Тому що ми друзі, до біса, ця тупа обіцянка

Ми не кусаємо собак, ми захоплюємося останнім

Для бігу;

щоб не перекинутися

Це дуже важливо для мене, так важливо, мене це трахає

Я не в порядку, ти не в порядку

Я думаю, це те, що роблять лише друзі

Але ти мене звідти витягнеш

Я 20 000 миль під диваном

З якорем на животі

Але ви кажете, що я тільки почав пірнати

Якщо хтось запитає, у мене ще є місце для передиху

Якщо хто питає, сила в грудях

Якщо хтось запитає, я припускаю, що так

Тоді можна сказати, що йде круто в гору

Якщо хтось питає, а якщо ні, це не має значення

Тоді можна сказати, що все нормально

А один — це лише число

Але що, якщо це неправда?

Коли насправді ми зовсім одні

Що робити, якщо малюнок, який ми малюємо, має неправильні кольори

Усі це бачили, але хто нам це скаже?

Чи ми лише ідея, ми її продумали?

Або скористалися в горі та страху

Чи ми там лише тоді, коли нам є користь

А якщо так, то скажіть, хіба ми не знали?

Чи ми думали, що ми самі були чимось схожим на бога?

Але згодом, день за днем, у наших головах ми зовсім самотні

Ми не можемо знати, у що вірить інший із нас

Для цього немає контракту, лише пляма під назвою довіра

Який ми іноді підписуємо, абсолютно наосліп і легко, як пиріг

І ми сподіваємося, що цього достатньо, і ви покажете нам:

Ми не одні!