A Carta - Djavan

Não vá levar tudo tão a sério

Sentindo que dá, deixa correr

Se souber confiar no seu critério

Nada a temer

Não vá levar tudo tão na boa

Brigue para obter o melhor

Se errar por amor Deus abençoa

Seja você

No que sua crença vacilou

A flor da dúvida se abriu

Vou ler a carta que o Biel mandou

Pra você, lá do Brasil:

«Eles me disseram tanta asneira, disseram só besteira

Feito todo mundo diz

Eles me disseram que a coleira e um prato de ração

Era tudo o que um cão sempre quis

Eles me trouxeram a ratoeira com um queijo de primeira

Que me, que me pegou pelo nariz

Me deram uma gaiola como casa, amarraram minhas asas

E disseram para eu ser feliz

Mas como eu posso ser feliz num poleiro?

Como eu posso ser feliz sem pular?

Mas como eu posso ser feliz num viveiro

Se ninguém pode ser feliz sem voar?

Ah, segurei o meu pranto para transformar em canto

E para meu espanto minha voz desfez os nós

Que me apertavam tanto

E já sem a corda no pescoço, sem as grades na janela

E sem o peso das algemas na mão

Eu encontrei a chave dessa cela

Devorei o meu problema e engoli a solução

Ah, se todo o mundo pudesse saber

Como é fácil viver fora dessa prisão

E descobrisse que a tristeza tem fim

E a felicidade pode ser simples como um aperto de mão

Entendeu?"

É esse o vírus que eu sugiro que você contraia

Na procura pela cura da loucura

Quem tiver cabeça dura vai morrer na praia

Не сприймайте все так серйозно

Відчувши, що дає, нехай побігає

Якщо ви вмієте довіряти своїм критеріям

Нічого боятися

Не сприймайте все так легковажно

Боріться, щоб отримати найкраще

Зробити помилку з любові, благослови Бог

Будь собою

У що ваша віра похитнулася

Квітка сумніву розпустилася

Я збираюся прочитати листа, який надіслав Біль

Для вас із Бразилії:

«Вони сказали мені стільки дурниць, вони просто сказали дурниці

Готово всі кажуть

Мені сказали, що повідець — це пайка

Це було все, чого хотів собака

Принесли мені мишоловку з першокласним сиром

То мене, що мене за ніс взяло

Дали мені клітку як дім, зв’язали крила

І вони сказали мені бути щасливим

Але як я можу бути щасливим на окуні?

Як я можу бути щасливим, не стрибаючи?

Але як я можу бути щасливим у дитячій кімнаті

Якщо ніхто не може бути щасливим без польотів?

Ах, я стримав свій крик, щоб повернути його в кут

І на мій подив, мій голос розв’язав вузли

Це мене так стиснуло

І без шийної мотузки, без сіток на вікні

І без ваги наручників

Я знайшов ключ до цієї камери

Я поглинув свою проблему і проковтнув рішення

О, якби всі могли знати

Як легко жити поза цією в’язницею

І виявив, що смуток має кінець

А щастя може бути таким же простим, як рукостискання

Він зрозумів?»

Це вірус, яким я пропоную вам заразитися

У пошуках ліків від божевілля

У кого тверда голова, той помре на березі