Multitudes - Dixon

Les rideaux bougent, les fenêtres et les halls me regardent

J’attends qu’mon cul s’bouge tout seul, comme si j’croyais au Poltergeist

J’ai pris un drôle de retard

J’tiens à mon bras ma triste vie

Une garce fripée pleine de prises de risque

J’promets qu’elle connaît bien encore quelques tours

Mais le boss du music-hall me recale en pleine crise de rire

Parce que je n’suis qu’de ceux qui faussent leur calme

Parce que le droit de vie de mort est à celui qui fixe le prix

Le vacarme ne m’arrête pas

Pour m’ouvrir je ne trouve pas l’espace

Je joue à Monsieur Tout-le-Monde

Dans de simples costumes

Où je me change en bombe

Où je me consume

Où je me consume

Gosse de la périphérie je vise le centre:

Ma vie n’tient qu'à cette idée vide de sens

Autant qu'à cinq litres de sang

J’t’arrache des mains tout c’que j’mérite de prendre

Et peu m’importe de grossir les rangs de ceux que le shérif veut pendre

J’attends la crise cardiaque, qu’une ex hystérique se venge

Plutôt qu’trouver l’moyen pour que mes rimes se vendent

T’façon c’est la crise devant

J’suis un con d’mon époque, alors j’vais suivre le vent

Et bouffer des trucs qui me détruisent le ventre

Penser à ma pomme, donner moins d’blé aux femmes

Est-ce midi à ma porte, ou un témoin de Jéhovah?

J’prends c’que l’Diable m’apporte et attends que l’Très-Haut m’parle

Mon âme lui a coûté qu’le prix d’un leggings léopard

J’fais l’acteur, et je compte tous les points

J’comprends pas la Terre est ronde mais y’a quand même des cons dans tous les

coins

Siècle de prédateurs

Qui colle nos corps aux sièges et des magnets «Bébé à bord» sur les congélateurs

Je suis couleur vert-dollar

J’crée des prépubères taulards

Eh yo !

Vous me reconnaissez?

C’est moi, Super-Connard !

Quand sur l’espoir tu fondes ton calcul

Tu n’laisses pas d’traces dans l’Histoire

Mais au fond d’ton calbute

Un faux-pas tu perds ton âme

Mais j’vis quand même mon Safari

Jusqu'à ce que le cougar défonce mon pare-buffle

Ça m’fait sentir en vie, bordel

L’alcool tue?

Fumer tue?

Comme si rester sobre allait m’rendre immortel !

J’sais pas si je réveille les bonnes douleurs

Mais j’suis pas sûr que vos bouquins m’aient fait gober les bonnes couleuvres

Quand t’es au fond du gouffre

Et que tu souffres

C’est un luxe de vérifier si les mains qui se tendent sont de la bonne couleur

J’ai besoin de rien

J’ai eu l’choix entre avoir bonne mémoire et être génial

Mais j’sais plus c’que j’ai choisi, je n’me souviens de rien

Tremblement d’ter-ter, les mecs du bitume titubent

Écoute à travers mes textes hurler les multitudes

Les tracas ne m’arrêtent pas

Pour mourir je ne trouve pas l’espace

Je joue à Monsieur Tout-le-Monde

Dans de simples costumes

Où je me change en bombe

Où je me consume

Où je me consume

Où je me consume

Штори рухаються, за мною стежать вікна та зали

Я чекаю, поки моя дупа зрушиться сама, ніби я вірю в Полтергейст

Я кумедну затримку

Я тримаю за руку своє сумне життя

Пом’ята сучка, повна тих, хто ризикує

Я обіцяю, що вона знає ще кілька прийомів

Але шеф мюзик-холу підводить мене в повному сміху

Бо я лише один із тих, хто спотворює свій спокій

Бо право на життя і смерть належить тому, хто встановлює ціну

Шум мене не зупиняє

Щоб відкрити, я не можу знайти місце

Я граю містера очевидця

У простих костюмах

Де я перетворююся на бомбу

Де я споживаю себе

Де я споживаю себе

Малюк з периферії я цілюсь у центр:

Моє життя тримається на цій порожній ідеї

Аж п’ять літрів крові

Я вириваю з твоїх рук все, що заслуговую

І мені байдуже наповнювати ряди тих, кого шериф хоче повісити

Чекаю інфаркту, істеричного колишнього, щоб помститися

Замість того, щоб знайти спосіб продати свої вірші

Попереду криза

Я дурень свого часу, тому піду за вітром

І їсти те, що руйнує мій живіт

Подумай про моє яблуко, дай жінкам менше пшениці

У мене на порозі полудень, чи Свідок Єгови?

Я беру те, що диявол приносить мені, і чекаю, поки Всевишній заговорить зі мною

Моя душа коштувала їй лише ціни леопардових лосин

Я граю актора, і я вважаю всі бали

Я не розумію, що Земля кругла, але в усьому все ще є ідіоти

кути

Століття хижаків

Це приклеює наші тіла до сидінь, а магніти «Дитина на борту» — до морозильних камер

Я зелений долар

Я створюю неповнолітніх засуджених

Гей, йо!

Ти мене знаєш?

Це я, Супер-мудак!

Коли ви базуєтеся на надії

Ви не залишаєте слідів в історії

Але в нижній частині вашого кальбута

Один помилковий крок ви втрачаєте свою душу

Але я все ще живу своїм Safari

Поки пума не розтрощить мій стрижень

Це змушує мене відчувати себе живим, блін

Алкоголь вбиває?

Куріння вбиває?

Наче тверезий зробить мене безсмертним!

Я не знаю, чи я прокидаюся правильні болі

Але я не впевнений, що ваші книги змусили мене проковтнути добрих змій

Коли ти на дні

А ти страждаєш

Перевірити, чи правильного кольору витягнуті руки, — це розкіш

Мені нічого не треба

У мене був вибір: мати гарну пам’ять і бути блискучим

Але я вже не знаю, що вибрав, нічого не пам’ятаю

Тре-тер тремор, бітумні нігери хитаються

Послухайте через мої тексти виття натовпу

Турботи мене не зупиняють

Померти я не можу знайти місця

Я граю містера очевидця

У простих костюмах

Де я перетворююся на бомбу

Де я споживаю себе

Де я споживаю себе

Де я споживаю себе