Vodarica - Divlje jagode

Svu u zlatu jutarnjega sunca

U planini nasao sam nju

Stajala je s krcagom u ruci

Na mjestu kuda vodi mene put

A ja ja, smijesila se njezno tad

A ja ja, i ne znam sta cu sad

I ne znam sta cu sad

Sramezljivo mi nazva: «Dobro jutro!»

I pogledom mi nudi krcag svoj

U toj vodi skrivala se tajna

I ne znam kada ispi gutljaj svoj

A ja ja, smijesila se njezno tad

A ja ja, i ne znam sta cu sad

I ne znam sta cu sad

Весь у золоті ранкового сонця

Я знайшов її в горах

Вона стояла з глечиком в руці

Куди веде мене дорога

І мені, вона тоді ніжно посміхнулася

І я, і я не знаю, що тепер робити

І я не знаю, що тепер робити

Він сором’язливо покликав мене: «Доброго ранку!»

І його погляд пропонує мені свій глечик

У тій воді була таємниця

І я не знаю, коли він зробив ковток

І мені, вона тоді ніжно посміхнулася

І я, і я не знаю, що тепер робити

І я не знаю, що тепер робити