Undying Dysphoria - Disentomb

Great Oppressor who feeds on human debris

My veins are filled with thorns, it hurts to breathe

Great Depressor‚ release me from your strange grip

I’ve been praying for dawn all of this time

I was once human

Before I threw myself over the cliffs into the ocean

Reduced to the substance

Crushed in fathoms

The heavens besieged with the prayers of prey

It’s here now breathing

Dormant dead memories

The crown it wears in its skull

The Oppressor casts down ash clouds to invoke undying dysphoria

Enthroned are the burnt prophets

Shards of light cut through and corrode the pillars in my mind

Demolishing my reality

Turning the skies red

I hear him speak vile verses

The grotesque forms thriving on our

Behold sickness in its true form

In front of the gates I fell apart

Withering to the soil fertilized by the human debris

Undying dysphoria

Великий Гнобитель, який харчується людським сміттям

Мої вени наповнені шипами, боляче дихати

Великий депресор, звільни мене з твоєї дивної хватки

Весь цей час я молився про світанок

Колись я був людиною

Перш ніж я кинувся через скелі в океан

Зведено до субстанції

Розчавлений у сажнях

Небеса обложені молитвами здобичі

Зараз воно тут дихає

Сплячі мертві спогади

Корона, яку вона носить у своєму черепі

Гнобитель скидає хмари попелу, щоб викликати невмираючу дисфорію

На престолі перебувають спалені пророки

Осколки світла прорізають і роз’їдають стовпи в моїй свідомості

Знищення моєї реальності

Почервонівши небо

Я чую, як він говорить мерзенні вірші

У нас процвітають гротескні форми

Подивіться на хворобу в її справжньому вигляді

Перед ворітами я розсипався

Відсихання до ґрунту, удобреного людським сміттям

Невмираюча дисфорія