Saudade - Dillaz

Saudade eu te matei de fome

Saudade eu te matei de fome

Yau

Saudade eu te matei de fome

Madorna 75

Saudade eu te matei de fome

Brotha no fim da cassete

Toda a cantiga volta p’o início

Por vezes ouvi-la é um frete

Mudar a faixa é sacrifício

P’a quê rir se te viram as costas?

Todos duvidam, não dão benefício

Até mesmo se o céu se ilumina

Aquilo que brilha é fogo-de-artifício

E o que eu vejo

É o teu queixo p’a baixo e os teus lábios nunca p’a cima

Alegria nunca tá em casa, a tristeza domina

Por vezes não queremos e do nada temos

Ou queremos e nunca encontramos

As grandes coisas que perdemos

Por pequenas coisas que ligamos

E tu que brincavas, sonhavas, com a paz

Nadavas na guerra p’a traçar caminhos

Ter uma casa com vista p’o mar

Virada p’a serra p’a ouvir passarinhos

Viveres a contar com a saudade

Sem 'tar a contar que ela vem de fininho bro

Porque nada é mais triste

Que alguém contribuir p’a vivermos sozinhos

Só quero mais tarde olhar p’o meu sobrinho e dizer

Que a saudade também nos faz falta

Não entrar na bulha, entrar na batida

Mesmo se a agulha te salta

Sem muita pressa mas sempre na altura exata

Aplicar tudo o que é raciocínio

Por 'tar destinado e morremos na data

E enquanto há quem espere que o tempo se acabe

Não ficar deitado

De olho fechado à espera que a mude

O teu testamento é: não gosto, não quis

Não cheguei a tempo, não fiz que não pude

Fazer pontaria p’acertar no meio

Não é num dos lados que dá a virtude

Ter toda a consciência da gravidade

Quem sente saudade não sente saúde, mo boy

Honrar a memória e fazê-lo com alma

Nunca foi preciso fazer um mestrado

P’a manter a mente e o mundo na palma

Quem cala consente

Aquilo que sentes é muito evidente

Eu sinto na fala

Se esticas a mão para abrir uma porta

Não podes chorar quando a mesma te entala

Por vezes sentes saudades de quem não sente

E tudo isso vira um ciclo

É quando tu tentas dar o teu passo em frente

Que tu voltas p’o triciclo

Alturas em que embarcas com o subconsciente

E pensas que cais no ridículo

Por vezes sentes saudades de quem não sente

E tudo isso vira um ciclo

Mo boy, ainda sinto saudade (ainda sinto saudade)

Saudade eu te matei de fome

Saudade eu te matei de fome

Saudade eu te matei de fome

Saudade eu te matei de fome

(Há sempre alguém que deixa saudade)

(Há que saber lidar com isso)

Yau

Às vezes eu sinto saudade

De ver o meu bairro em actividade e alegria

Nessa altura em que tu dizias que era só espigaria

E só má onda

Tenho saudade do tempo

Em que a tua cara não carregava essa mania

Muita saudade de ver a amizade entre os bairros cá da zona

Saudades do tempo de escola e de haver união

Colegas com quem já não falo, apenas por falta de uma ligação (Abraço p’a todos)

Mas queres saber mesmo aquilo que eu sinto vaidade?

Tenho orgulho naquilo que fomos

Nada apaga aquilo que eu sinto saudade

Mo boy

Ainda sinto saudade

Teu rosto nunca me deu trégua

Milagre seria não ver

No amor essa flor perene

Que brota

Я сумую за тобою, я морив тебе голодом

Я сумую за тобою, я морив тебе голодом

yau

Я сумую за тобою, я морив тебе голодом

Мадорна 75

Я сумую за тобою, я морив тебе голодом

Бульба в кінці касети

Вся пісня повертається до початку

Інколи слухати її — це вантаж

Зміна смуги – це жертва

Навіщо сміятися, якщо ти повернувся спиною?

Всі сумніви, користі не дають

Навіть якщо небо засвітиться

Що світить, то феєрверк

І що я бачу

Твоє підборіддя опущене, а губи ніколи не піднімаються

Радості ніколи не буває вдома, домінує смуток

Іноді ми цього не хочемо, і раптово з’являється

Або ми хочемо і так і не знайшли

Великі речі, які ми пропустили

Ми дбаємо про дрібниці

А ти, що грав, мріяв про спокій

Ви пливли на війні, щоб прокладати шляхи

Мати будинок з видом на море

Обличчям до гір, щоб почути птахів

Жити з saudade

Не кажучи вже про те, що вона походить від худого брата

Бо немає нічого сумнішого

Що хтось сприяє тому, щоб жити самотньо

Я просто хочу пізніше подивитися на свого племінника і сказати

Що туга ми також сумуємо

Не приєднуйтесь до бійки, приєднуйтеся до битви

Навіть якщо голка перескочить вас

Не поспішаючи, але завжди в потрібний час

Застосовуйте все, що міркує

Долею судилося, і ми померли на побаченні

А поки є ті, хто чекає, поки закінчиться час

не лягай

З закритими очима чекає змін

Твій заповіт: не подобається, не хотів

Не прийшов вчасно, не зробив те, що не міг

Прицілюйтеся, щоб потрапити в середину

Не одна сторона дає чесноту

Повністю усвідомлюйте силу тяжіння

Ті, хто сумує за тобою, не почуваються здоровими, хлопче

Шануй пам'ять і роби це з душею

Мені ніколи не доводилося робити магістратуру

Тримати свій розум і світ на долоні

Мовчання дає згоду

Те, що ви відчуваєте, дуже очевидно

Я відчуваю в мові

Якщо ви простягнете руку, щоб відкрити двері

Ви не можете плакати, коли ви застрягли

Іноді ти сумуєш за тими, хто цього не робить

І все це стає циклом

Це коли ти намагаєшся зробити свій крок вперед

Щоб ти повернувся до трицикла

Часи, коли ви починаєте з підсвідомістю

І ви думаєте, що потрапляєте в глузування

Іноді ти сумуєш за тими, хто цього не робить

І все це стає циклом

Хлопчик, я все ще сумую за тобою (я все ще сумую за тобою)

Я сумую за тобою, я морив тебе голодом

Я сумую за тобою, я морив тебе голодом

Я сумую за тобою, я морив тебе голодом

Я сумую за тобою, я морив тебе голодом

(Завжди є хтось, хто сумує за тобою)

(Ви повинні знати, як з цим боротися)

yau

Іноді сумую

Бачити свій район у активності та радості

У той час, коли ви сказали, що це була лише кукурудза

і просто погана хвиля

Я сумую за часом

В якому твоє обличчя не несло цієї манії

Я дуже сумую за дружбою між сусідами в цьому районі

Пропущений навчальний час і єдність

Колеги, з якими я більше не спілкуюся, просто через відсутність зв'язку (Обійми для всіх)

Але ти справді хочеш знати, за що я відчуваю марнославство?

Я пишаюся тим, ким ми були

Ніщо не стирає те, що я сумую

мо хлопчик

я все ще сумую за тобою

Твоє обличчя ніколи не давало мені спокою

Дива б не бачити

Закоханий у цю багаторічну квітку

що проростає