Bugs On Glue - Digital Leather

caught like a deer in the headlights

gloom-beam shines ever so brigh

thit me, tell me you need me

starvation, promise to feed me

make me into a mountain

climb me, stab me with your flag

let go, why can’t you let go?

i don’t care, i don’t ask, i don’t know

i hope they never find me

this road’s finally unwinding

i escaped just like a master

you beg slow i keep going faster

it’s not too late for something new

my mind’s been stuck like bugs on glue

and you’re so far away from me

stop coming in my fantasies

stop invading my angry head

and maybe i will leave my bed

again, and fight to understand

it’s not a fall if you don’t land

i was dumb, so young and naive

you said that i was just brave

courage don’t come that easy

i paid for it up front and foot down

haunt me with high wires and dark eyes

hold me with arms that i despise

forming into a monster

i rummage through your heart’s dumpster

i hope they never find me

this road’s finally unwinding

i escaped just like a bastard

you beg slow i keep going faster

on your adventures think of me

i’ll think of you when thoughts run free

to chase those wicked butterflies

through fields of wonder and surprise

a dark cloud hovers just beyond

the trees in black oblivions

look closely you will find me there

don’t get to close it’s lame to care

it’s not too late you know that’s true

my mind’s been stuck like bugs on glue

and you’re so far away from me

stop coming in my fantasies

stop invading my angry head

and maybe i will leave my bed

again, and fight to understand

it’s not a fall if you don’t land

my mind’s been stuck like bugs on glue

спійманий, як олень у світі фар

темний промінь сяє так яскраво

скажи мені, що я тобі потрібен

голодуй, обіцяй нагодувати мене

зроби мене горою

підійди на мене, проколи мене своїм прапором

відпусти, чому ти не можеш відпустити?

мені байдуже, я не питаю, я не знаю

Сподіваюся, вони ніколи мене не знайдуть

ця дорога нарешті розкручується

я втік, як господар

ти благаєш повільно, я йду швидше

ще не пізно для чогось нового

мій розум застряг, як жучки на клеї

і ти так далеко від мене

перестань приходити в мої фантазії

перестань вторгатися в мою гнівну голову

і, можливо, я піду зі свого ліжка

знову й боріться за розуміння

це не падіння, якщо ви не приземлилися

я був німий, такий молодий і наївний

ти сказав, що я просто сміливий

мужність не дається так легко

я заплатив за це спереду і ногами

переслідують мене високими проводами та темними очима

тримай мене руками, якими я зневажаю

перетворюючись у монстра

я рошуся в смітнику твого серця

Сподіваюся, вони ніколи мене не знайдуть

ця дорога нарешті розкручується

я втік, як сволота

ти благаєш повільно, я йду швидше

у своїх пригодах думай про мене

я буду думати про тебе, коли думки розпустяться

переслідувати цих злих метеликів

крізь поля дива й несподіванки

за ними ширяє темна хмара

дерева в чорному забутті

подивись уважно, ти знайдеш мене там

не закривайте, це кульгаво дбати

ще не пізно ти знаєш, що це правда

мій розум застряг, як жучки на клеї

і ти так далеко від мене

перестань приходити в мої фантазії

перестань вторгатися в мою гнівну голову

і, можливо, я піду зі свого ліжка

знову й боріться за розуміння

це не падіння, якщо ви не приземлилися

мій розум застряг, як жучки на клеї