Brahim Alham - Dick Annegarn

Il était marocain et parlait allemand

Tirailleur retraité de l’armée française

Il vivait replié face à l’océan

Une panne à souder, brûlant dans la braise

Sac ni ressac n’atteignent sa braise

Bruine ni brouillard n'éteignent son feu

Si débrouillard et si bien à l’aise

Brahim Alham, paix à son âme

Il soudait à l'étain, au coin d’un mur blanc

Balançant les épaules d’avant en arrière

Il aimait ces chemins, il aimait ces gens

Sa capuche sur sa tête, et son rire berbère

Sac ni ressac n’atteignent sa braise

Bruine ni brouillard n'éteignent son feu

Si débrouillard et si bien à l’aise

Brahim Alham, paix à son âme

Il n’avait ni de femme, ni de maison-mère

Connaissait ni de drames, ni le moindre frère

Demandait ni l’aumône, ni reconnaissance

Pour les années passées à servir la France

Sac ni ressac n’atteignent sa braise

Bruine ni brouillard n'éteignent son feu

Si débrouillard et si bien à l’aise

Brahim Alham, paix à son âme

Il était marocain et parlait allemand

Tirailleur retraité de l’armée française

Il vivait replié face à l’océan

Une panne à souder, brûlant dans la braise

Sac ni ressac n’atteignent sa braise

Bruine ni brouillard n'éteignent son feu

Si débrouillard et si bien à l’aise

Brahim Alham, paix à son âme

Він був марокканцем і говорив німецькою

Відставний стрілець французької армії

Він жив замкнуто, обличчям до океану

Паяльне жало, що горить у вугіллях

Сумка, ні прибій досягти його вугілля

Мряка, ані туман гасять його вогонь

Такий винахідливий і такий невимушений

Брахім Алхам, упокой його душу

Він паяв олово на розі білої стіни

Махи плечима вперед і назад

Він любив ці дороги, він любив цих людей

Його капюшон на голові, і його берберський сміх

Сумка, ні прибій досягти його вугілля

Мряка, ані туман гасять його вогонь

Такий винахідливий і такий невимушений

Брахім Алхам, упокой його душу

У нього не було ні дружини, ні рідної хати

Не знав ні драм, ні меншого брата

Не просив ні милостині, ні визнання

За роки служіння Франції

Сумка, ні прибій досягти його вугілля

Мряка, ані туман гасять його вогонь

Такий винахідливий і такий невимушений

Брахім Алхам, упокой його душу

Він був марокканцем і говорив німецькою

Відставний стрілець французької армії

Він жив замкнуто, обличчям до океану

Паяльне жало, що горить у вуглинку

Сумка, ні прибій досягти його вугілля

Мряка, ні туман гасять його вогонь

Такий винахідливий і такий невимушений

Брахім Алхам, упокой його душу