Матрос - Дети Picasso

Голубоватый женский смех

Изо рта судьбы струился.

Закутанная в черный мех,

Она с матросом шла по пирсу.

Лимонным деревом цвела

Между пальцев папироса.

Судьба к венцу её вела,

Поцеловав горбинку носа.

Мой милый мальчик, я близка

С одним тобой,

Она шептала у виска

С невидимой сединой.

Мой милый мальчик,

Я близка с одним тобой,

Она шептала у виска.

Судьба коварна и нежна,

Но строгий кортик вмиг блеснул,

И вот уже она бледна

На венский опустилась стул.

Две ленты словно две змеи

На синем плещутся ветру.

Вкус шоколада и земли

Почувствовал матрос во рту.

Мой милый мальчик,

Я близка с одним тобой,

Она шептала у виска

С невидимой сединой.

Мой милый мальчик, я близка

С одним тобой,

Она шептала у виска.

Мой милый мальчик, я жива

Одним тобой…

Блакитний жіночий сміх

З рота долі струменіло.

Закутана в чорне хутро,

Вона з матросом йшла по пірсу.

Лимонним деревом цвіла

Між пальцями цигарки.

Доля до вінця її вела,

Поцілувавши горбинку носа.

Мій милий хлопчик, я близька

З одним тобою,

Вона шепотіла у скроні

З невидимою сивиною.

Мій милий хлопчику,

Я близька з одним тобою,

Вона шепотіла у скроні.

Доля підступна і ніжна,

Але строгий кортик вмить блиснув,

І ось вже вона бліда

На венський опустилася стілець.

Дві стрічки немов дві змії

На синьому хлюпаються вітру.

Смак шоколаду та землі

Відчув матрос у роті.

Мій милий хлопчику,

Я близька з одним тобою,

Вона шепотіла у скроні

З невидимою сивиною.

Мій милий хлопчик, я близька

З одним тобою,

Вона шепотіла у скроні.

Мій милий хлопчику, я жива

Одним тобою…