Not Everything Is Said - Destrage

Lost

In the jungle of our time

Thousands of faces hanging on walls

Thousands of eyes gazing at me

Can’t dodge their rays

Beams of oppressive gravity

Scream in dispair

For nothing is unrepeatable

Or is it?

Strong enough to survive

Strong enough to move on

Conscious of their values

But bored of their doctrine

The day the sun will burn

Under their shadow

I won’t find shelter

Denounce our fathers

For blinding our hands

Clasped to pray those shoulders

On top of which we stand

Shadows of our fathers

Cover the Whole land

Still not everything has been said

Lost

In the hall of fame of our age

Hundreds of handprints in golden stars

Hundreds of eyes looking away from me

Eyes sparkling with light

As bright as mine

I won’t lower my sight

Our idol is a lion

Who can no longer protect his prole

Our duty not to leave

The jungle orphan of its king

Not everything is written

Not everything is said

As little as I can be

I’m not dead yet

Загублено

У джунглях нашого часу

Тисячі облич висять на стінах

Тисячі очей дивляться на мене

Не можуть ухилитися від їхніх променів

Промені гнітючого тяжіння

Кричати в розпачі

Бо ніщо не неповторне

Або це?

Досить сильний, щоб вижити

Досить сильний, щоб рухатися далі

Усвідомлюють свої цінності

Але їхня доктрина набридла

У той день, коли сонце згорить

Під їхньою тінню

Я не знайду притулку

Засуджуйте наших батьків

За те, що засліпив нам руки

Стиснутий, щоб помолитися за ці плечі

На над яким ми стоїмо

Тіні наших батьків

Покрийте всю землю

Ще не все сказано

Загублено

У залі слави нашого віку

Сотні відбитків рук у золотих зірках

Сотні очей дивляться від мене

Очі сяють світлом

Яскравий, як у мене

Я не опускаю зір

Наш кумир — лев

Хто більше не може захищати свій прол

Наш обов’язок не залишати

Сирота в джунглях свого короля

Не все написано

Не все сказано

Наскільки я можу бути маленьким

я ще не вмер