The Plunge - Deserters

I am a: prisoner of my imagination, trapped, tortured and going mad.

Lost

all sense of direction, when I lost all that I had.

Moving onward and

upward, the race to fade to black.

I’ve found a way out of here and I’m

never coming back.

Fuck the world… take my life back.

Fuck the world… the

race to fade to black.

Throw myself from the highest rooftop, face up, to

perpetuate my fall from grace.

Sunlight slipping through my fingertips.

My

soul and body rot in the same place.

602−52−8353 is all I will ever be.

Nine numbers: identifiable only by blood on the concrete and a crooked set

of teeth.

Take me back.

Death is what I’m after.

I’m not afraid anymore.

Can you hear my laughter?

Fuck the world.

My soul and body rot in the same place.

Я в’язень своєї уяви, у пастці, закатований і божевільний.

Загублено

усе відчуття напрямку, коли я втратив усе, що мав.

Рухаючись далі і

вгору, гонка, щоб згаснути до чорного.

Я знайшов вихід звідси, і я

ніколи не повернеться.

До біса світ... поверни моє життя.

До біса світ...

бігти до зникнення до чорного.

Кидаюся з найвищого даху обличчям вгору до

увічни моє падіння з благодаті.

Сонячне світло ковзає крізь мої пальці.

мій

душа й тіло гниють в одному місці.

602−52−8353 — це все, чим я буду.

Дев’ять чисел: можна впізнати лише за кров’ю на бетоні та кривим набором

із зубів.

Прийняти мене назад.

Смерть — це те, що я шукаю.

я вже не боюся.

Ти чуєш мій сміх?

До біса світ.

Моя душа й тіло гниють на одному місці.