The Rancorous Paradigm - Descend

Enter the era of vain

Serenity lost, the vicious will reign

Embracement of your spiteful egos, the last one of your kind

Accolades to conceit, obfuscation of the mind

Crowning the glorious creation

Evolved into a beast of devastation

Will is lost to a greater desire, the powers within reach

Draining hope of the absent-minded as altruism depletes

Lead: Lindström

Follow now the will of affinity jaded

Rotten to the core, the tolrance faded

Bred from th spawn of a species forlorn

Shards of mankind shattered and torn

Rejected and cast down from the source of our beliefs

The elder writings and the creatures of deceit

Despise all meaning of their pitiful ways

Forgotten and silent in their unmarked graves

Sacrilegious human debris

An offering to the gods of greed

Lying in wait for the ancients to rise

Breathing death and everlasting demise

As you wither away into the blackened shrines

The ones at power a nocturnal divine

A celebration to our greatest deed

Let the feeble rot

Now kill to feed

Fires burn at the heart of your delusion

Failed to see the staring eyes of guilt

Your wicked mind has now reached the conclusion

As the searing void runs you through

Final dying words of a cosmos set aflame

Long forgotten keys to avoid the ardent pain

Bringing forth the full reach of your poison need

Forfeit attempt to halt Armageddon

Once risen as the breed in triumph

A paradigm of rancor, self-inflicted failure

No new beginning

No meaning will be seen

The fall of all marks closure to the cycle

Lead: Wijkman

Увійдіть в епоху марноти

Спокій втрачено, запанують порочні

Обіймання вашого злобного его, останнього у твоєму роду

Вихваляє зарозумілість, затьмарення розуму

Вінчаючи славне творіння

Еволюціонував у звіра спустошення

Воля втрачена для більшого бажання, доступних сил

Вичерпує надію розсіяних, оскільки альтруїзм виснажується

Ведучий: Ліндстрем

Дотримуйтесь тепер волі спорідненості

Згнили до глибини душі, терпимість зів’яла

Виведено з відродження занедбаного виду

Уламки людства розбиті й розірвані

Відкинуті та відкинуті від джерела наших вірувань

Стародавні твори та створіння обману

Зневажайте всі значення їхніх жалюгідних шляхів

Забуті й мовчазні у своїх непозначених могилах

Кощунство людське сміття

Жертва богам жадібності

Лежачи в очікуванні, поки стародавні піднімуться

Дихання смерті і вічної загибелі

Коли ти в’янеш у почорнілих святинях

Ті, що мають владу, нічні божества

Свято нашого найбільшого вчинку

Нехай згниває немічний

Тепер убивайте, щоб нагодувати

Вогонь горить у серці твоєї марення

Не бачив витріщених очей провини

Ваш злий розум тепер дійшов висновку

Коли вас протікає пекуча порожнеча

Останні передсмертні слова космосу, що спалахнув

Давно забуті ключі, щоб уникнути палкого болю

Забезпечте повну потребу в отруті

Відмовитися від спроби зупинити Армагеддон

Одного разу піднявшись як тріумфальна порода

Парадигма злості, невдачі, заподіяної собі

Немає нового початку

Значення не буде видно

Замикання всіх позначок до циклу

Ведучий: Війкман