City of Millennia - Demoncy

Carved in rock my ancestors' names, perished once in cold blueish flames

The grass long gone from misty mountains, fetid breath spewed forth from

abandoned fountains

Dimensional gates forgotten in this age, reopened soon with ancient rage

A time beyond time’s creature leers from chaos-ridden outer spheres

Circles, squares and broken pylons, sorcerers' lights announcing the ones

Circles, squares and broken pylons, sorcerers' lights announcing the ones

Parallel sights, spaceless and stealthy

Ruined and scattered what once was wealthy

Imaginary fortress crumbling, so brittle

Giant stones, a boundless riddle

Behold now this city of millennia

Symbols in dust slowly washed away, disappearing as a mind goes astray

Wandering dreamless in fear of the past, multidimensional realms so vast

Madness confronted with seraphic delight, mingling and prospering,

the essence of night

Crawling shapeless and omnipresent, intervening forces twisted and bent

Flickering lights reflected by stars, cold fire melting sand to glass

Engulfed in darkness shines this domain, cutting memories, crystalline pain

As I lie dormant in this mighty kingdom of stone, Dame Kum Dame — the ultimate

promise

Sharpeyed entities lingering there, finally home in their hidden lair

Вирізані в скелі імена моїх предків, загинули колись у холодному блакитному полум’ї

З туманних гір давно пішла трава, звідти вивернувся смердючий подих

занедбані фонтани

Вимірні ворота, забуті в цей час, незабаром знову відкрилися зі стародавньою люттю

Час поза часом істота виривається з охоплених хаосом зовнішніх сфер

Кола, квадрати та зламані пілони, чаклунські вогні, що сповіщають про них

Кола, квадрати та зламані пілони, чаклунські вогні, що сповіщають про них

Паралельні приціли, безпросторні та непомітні

Зруйновано і розкидане те, що колись було багатим

Уявна фортеця руйнується, така крихка

Гігантські камені, безмежна загадка

Ось тепер це місто тисячоліть

Символи в пилу повільно змиваються, зникаючи, коли розум збивається з шляху

Блукаючи без мрій у страху минулого, багатовимірні царства такі величезні

Божевілля стикається з серафічною насолодою, змішується й процвітає,

суть ночі

Повзають безформні та всюдисущі, втручаються сили скручені й зігнуті

Мерехтливі вогні, відбиті зірками, холодний вогонь, що розплавляє пісок до скла

Охоплений темрявою сяє ця область, розсікаючи спогади, кришталевий біль

Коли я дрімаю в цьому могутньому королівстві каменю, Dame Kum Dame — остаточний

обіцянка

Гострі істоти, які затримуються там, нарешті додому в свому прихованому лігві