Hypoxie - Deluge

Elles ruissellent les rivières, abondance nécessaire

Toutes les écluses sont ouvertes

Et sous cette pression

Tout se déchaîne, tout se disperse, puis tout s’apaise

Il n’existe aucun capitaine, qui, face à ce tumulte éphémère

Puisse tenir le cap

Garder une direction régulière

Prendre les récifs pour des continents, des terres d’accueil

Mais rien n’y pousse, rien ne vit

Si ce n’est l’espoir

Ce faux frère, qui t’emporte, te fatigue, te happe

Faute de secours, on finit par couler à pic

Tiré vers le fond par un cœur trop lourd

У них течуть річки, необхідний достаток

Усі замки відкриті

І під цим тиском

Все дичає, все розходиться, потім все заспокоюється

Немає капітана, який перед обличчям цієї швидкоплинної метушні

Може провести курс

Тримайте стійкий напрямок

Прийміть рифи за материки, привітні землі

Але там нічого не росте, ніщо не живе

Якщо не сподіватися

Цей фальшивий брат, який забирає тебе, стомлює, хапає

Без допомоги ми потонемо

Потягнуто важким серцем