The Storm Before the Calm - Dekapitator

Storm — descends in hellish reign, a blight upon the skies

Run — all hope is now in vain, there is only time left to die

Fire — unfolds its choking grasp, a nuclear pyre upon which to burn

Scream — a nation breathes it’s last, man is now ashes and the world is his urn

The storm before the calm

A darkness without dawn

All hope and life is gone

With the storm before the calm

Burn — in throes of genocide, breath comes in fatal fumes

Choke — on toxic winds death rides, decrying all our dooms

Lost — the game ends in checkmate, and this time no one wins

Dead — we’ll see the truth too late, everyone dies for one man’s sins

The storm before the calm

A darkness without dawn

All hope and life is gone

With the storm before the calm

We can no longer pretend

That there is beginning, without end

And now, we must come to the end

Skies — stretch blackened overhead, an endless ebony tomb

Earth — crumbles beneath the dead, despoiled and consumed

Dead — ashes shroud to the land, to bury all our bones

Calm — a somber day at hand, a funeral with none left to mourn

The storm before the calm

A darkness without dawn

All hope and life is gone

With the storm before the calm

Буря — спускається в пекельному правлінні, на небесах

Біжи — всі сподівання зараз марні, залишився лише час померти

Вогонь — розгортає свою задушливу хватку, ядерне вогнище, на якому горить

Крик — нація дихає в останню чергу, людина тепер попіл, а світ — його урна

Буря перед затишшям

Темрява без світанку

Уся надія та життя зникли

З бурею перед затишшям

Горіти — в  муках геноциду, дихання виходить у фатальних випарах

Задушити — на отруйних вітрах мчить смерть, засуджуючи всі наші приречені

Програли — гра закінчується матом, і цього разу ніхто не виграє

Мертвий — ми побачимо правду занадто пізно, всі вмирають за гріхи однієї людини

Буря перед затишшям

Темрява без світанку

Уся надія та життя зникли

З бурею перед затишшям

Ми більше не можемо прикидатися

Що є початок, без кінця

А тепер ми повинні підійти до кінця

Небо — простягається почорніла над головою безкінечна гробниця з чорного дерева

Земля — кришиться під мертвими, спустошена і знищена

Мертвий — попіл саван на землю, щоб поховати всі наші кості

Спокій — похмурий день попереду, похорон, у якому не залишилося жодного оплакувати

Буря перед затишшям

Темрява без світанку

Уся надія та життя зникли

З бурею перед затишшям