Parallel Gods - Deivos

I recognize a god in myself, a powerful blood-curdling spirit

I cross the constellations, impowering the impulse and I know

In two dimensions or maybe more

I see many of myself or maybe none

Three of you or maybe six

I will confess but where?

I’m made of dust of those who fall in front of me

I’m falling in space, along and around

A hundred million suns behind me

But it is dark as if there is none

In the black light of the universe you do not cast a shadow

In the black light of the universe I do not see you

In two dimensions or maybe more

I see many of myself or maybe none

Three of you or maybe six

I will confess but where?

I’m made of dust of those who fall in front of me, I will fall into dust

Я впізнаю бога в собі, могутнього духа, що леденить кров

Я перетинаю сузір’я, посилюючи імпульс, і знаю

У двох вимірах чи може більше

Я бачу багато себе, а може, жодного

Троє з вас або, можливо, шість

Я зізнаюся, але де?

Я створений із пилу тих, хто падає переді мною

Я падаю в космосі, вздовж і навколо

Сто мільйонів сонць позаду

Але темно, наче ні якого нема

У чорному світлі всесвіту ти не кидаєш тіні

У чорному світлі всесвіту я не бачу тебе

У двох вимірах чи може більше

Я бачу багато себе, а може, жодного

Троє з вас або, можливо, шість

Я зізнаюся, але де?

Я з праху тих, хто падає переді мною, я впаду в порох