Faded - Default

It hangs on a wall, museum hall, as it calls to passers by A picture so bright, seen without light, and nobody wonders why

A tired old man stares at the wall, said the color’s blinding me How can he see anything at all since he’s got no eyes to see

It’s not too faded

I still see that color coming through

It’s not too jaded

The more you look the more you see

Years ticked away colors turned gray, but the man’s still standing there

Once asked him why, he said cause I am the last one here who cares

Told me the mind will show you more if you only set it free

He closed the doors I closed my eyes that’s when I began to see

It’s not too faded

I still see that color coming through

It’s not too jaded

The more you look the more you see

It’s not too faded

I still see that color coming through

It’s not too jaded

The more you look the more you see

Він висить на стіні, залі музею, як закликає прохожих Картина настільна яскрава, без світла, і ніхто не дивується, чому

Втомлений старий дивиться на стіну, сказав, що колір мене засліплює. Як він може щось бачити, коли в нього немає очей

Це не надто вицвіло

Я все ще бачу, що цей колір пробивається

Це не надто виснажено

Чим більше дивишся, тим більше бачиш

Кольори, що пройшли через роки, стали сірими, але чоловік все ще стоїть

Якось запитав його чому, він відказав, бо я останній, кому це цікаво

Сказав мені, що розум покаже вам більше, якщо ви лише звільните його

Він закрив двері, я заплющив очі, тоді я почав бачити

Це не надто вицвіло

Я все ще бачу, що цей колір пробивається

Це не надто виснажено

Чим більше дивишся, тим більше бачиш

Це не надто вицвіло

Я все ще бачу, що цей колір пробивається

Це не надто виснажено

Чим більше дивишся, тим більше бачиш