When The Walls Came Tumbling Down - Def Leppard

On the first day of the first month in some distant year

The whole sky froze golden

Some said it was the aftermath of the radium bomb

While others told of a final retribution

A terrible revenge of the gods

But we understood the grand finale

Fulfillment of a prophecy told many years before

So all that was left was…

All the women were captured and chained

And national suicide was proclaimed

And New America fell to the ground

And all the children lay crippled and lame

But all the nations came together

In fear of the thought of the end

No more would we fight in the streets

No courage had we to defend

When the walls came tumbling down

When the walls came tumbling down

Everybody ran as they screamed at the sound

When the walls came tumbling down

When the walls came tumbling down

When the walls came tumbling down

Everybody ran as they screamed at the sound

A blinding light the sun had died

A new moon took its place

Tidal waves and open graves the fate of the unhuman race

The city’s heart no longer beats no pity have I left to lend

A sinner sits reciting Dylan it’s now that I welcome the end

У перший день першого місяця в якомусь далекому році

Все небо застигло золотим

Деякі казали, що це стало наслідком радієвої бомби

Тоді як інші розповідали про остаточну розплату

Страшна помста богів

Але ми зрозуміли грандіозний фінал

Здійснення пророцтва, сказаного багато років тому

Тож залишилося лише…

Усі жінки були схоплені та заковані в ланцюги

І було проголошено національне самогубство

І Нова Америка впала на землю

А всі діти лежали каліки й кульгаві

Але всі народи зійшлися разом

У страху перед думкою про кінець

Ми більше не будемо битися на вулицях

Ми не мали мужності, щоб захищати

Коли стіни впали

Коли стіни впали

Усі побігли, кричачи на звук

Коли стіни впали

Коли стіни впали

Коли стіни впали

Усі побігли, кричачи на звук

Сліпуче світло сонце померло

На його місце прийшов молодик

Припливні хвилі та відкриті могили – доля нелюдської раси

Серце міста більше не б’ється, не жалість, що я залишив позичити

Грішник сидить і декламує Ділана, тепер я вітаю кінець