Ashamed - Deer Tick

I am the boy your mother wanted you to meet

But I am broken and torn with halos at my feet

And with your purest light, why don’t you shine on me

Well, I should have been an angel

But I’m too dumb to speak

Now as she gets nearer, the visions get clearer

I’m kneeling, weeping

I will hold her dear

Oh, If your eyes water

You’ve got your favorite number to spin

And oh, oh, oh, oh, ah oh, ah oh, a oh wooa oh oh wooa

What a crying shame, a crying shame

What we became

Murdered my throat, screaming bloody all night

Hit him with a book and how he crumbles

Oh, you should have seen the arches tumble

They’re golden no more

Now I’m smiling in my blood

I’m caught in a whirlwind

I’m going to heaven

I’m standing on trial and it’s painted on canvas

An eternal testament to how we are so animalistic

And oh, oh, oh, oh, ah oh, ah oh, a oh wooa oh oh wooa

What a crying shame, a crying shame

What we became

I bow my head in the morning light and say goodnight

I held her hand and I, I kissed her eyes

Stumbled down the stairs and hang my self on high

And I started for the town

Lyin' in the front yard, I died

Я хлопчик, з яким твоя мати хотіла познайомитися

Але я розбитий і розірваний німбами біля  моїх ніг

І твоїм найчистішим світлом, чому б тобі не осяяти мене

Ну, я мав би бути ангелом

Але я занадто туп, щоб говорити

Тепер, коли вона наближається, бачення стають ясніше

Я стою на колінах, плачу

Я буду берегти її

О, якщо твої очі сльозяться

У вас є улюблений номер для крутити

І ой, ой, ой, ой ой ой ой ой ой ой ой

Який сором, плачучий сором

Якими ми стали

Убив моє горло, кричав до крові всю ніч

Вдарте його книжкою та як він розсипається

О, ви повинні були бачити, як арки впали

Вони більше не золоті

Тепер я посміхаюся в крові

Я потрапив у вир

Я йду в рай

Я стою перед судом, і це намальоване на полотні

Вічне свідчення того, що ми такі тварини

І ой, ой, ой, ой ой ой ой ой ой ой ой

Який сором, плачучий сором

Якими ми стали

Я схиляю голову у ранковому світлі й кажу на добраніч

Я тримав її за руку і я цілував її очі

Спустився по сходах і повісився на високо

І я почав у місто

Лежачи на передньому дворі, я помер