16 Roses - Decayer

13 days I slept on the floor while the hospice workers came and I begged for

more

The moment we heard the news, my emotions left my body left my body

The loss of a sibling it’s sickening and left me traumatized

No amount of help will end my suffering the constant ache no amount of time

will heal these wounds

Sixteen roses on your grave one for every year you changed my life

February 8th won’t be the same laying you down and closing the casket was the

hardest thing I’ve done looking back it drained me of all emotions the pain is

real just like the guilt I feel to this day every person I knew doesn’t look at

me the same to this day those people will never remember your name never

remember your name there were times I wished I was you because then you’d still

be here they want their little girl back but cancer took you too soon laying

you down and closing the casket was the hardest thing I’ve done looking back it

drained me of all emotions that day I was mostly mad at myself for never

showing face for never being there all the excuses I made just to avoid those

visits the loss of a sibling it’s sickening and left me traumatized

Left you alone too selfish burdened with myself

I was only living for me now you’re gone and I’m living for you

Sixteen roses on your grave

Sixteen roses on your grave one for every year you changed my life I will never

be the same Sixteen roses on your grave one for every year you changed my life

I will never be the same I will never be alright

Stage three cancer and nothing’s changed a malignancy in your brain

Slipping away

Sitting next to your sibling it’s something I see every time I close my eyes

slipping away

13 днів я спав на підлозі, поки прийшли працівники хоспісу і я благав

більше

У момент, коли ми почули новину, мої емоції покинули моє тіла покинули моє тіла

Втрата брата і сестри це нудотно і залишила мене травмованим

Жодна допомога не покінчить із моїми стражданнями від постійного болю

загоїть ці рани

Шістнадцять троянд на твоїй могилі за кожен рік, коли ти змінив моє життя

8 лютого — це не те, щоб покласти вас і закрити скриньку

найважче, що я робив, озираючись назад, це вичерпало з мене всі емоції, які викликає біль

справжня, як і почуття провини, яке я відчуваю сьогодні, на яку не дивиться кожна людина, яку я знав

Мені до цього дня ці люди ніколи не згадають твого імені ніколи

пам’ятай твоє ім’я. Були моменти, коли я бажав, щоб я  був тобою, тому що тоді ти все одно залишався

бути тут, вони хочуть повернути свою маленьку дівчинку, але рак забрав вас надто рано

Ти спустився і зачинив скриньку було найважче, що я зробив, оглядаючись назад

зняв у мене всі емоції того дня, я здебільшого злився на себе ніколи

показувати обличчя за те, що я ніколи не був поруч, усі виправдання, які я придумав, щоб уникнути їх

відвідує втрату брата і сестри, це нудно і мене травмує

Залишив тебе одного, занадто егоїстичний, обтяжений собою

Я жив лише для себе тепер ти пішов, і я живу для тебе

Шістнадцять троянд на твоєму могилі

Шістнадцять троянд на твоїй могилі за кожен рік, коли ти змінив моє життя, я ніколи не буду

будь такими самими Шістнадцять троянд на твоїй могилі за кожен рік, коли ти змінив моє життя

Я ніколи не буду таким, як я ніколи не буду в порядку

Рак третьої стадії, і ніщо не змінило злоякісності вашого мозку

Вислизає

Сидячи поруч із вашим братом або сестрою, я бачу щоразу, коли закриваю очі

вислизає