Libere - Deborah Iurato

Da bambina avevo sogni grandi come

universi senza cielo e senza nomi,

e passavo le giornate a immaginare

come sarei mai riuscita a diventare.

Sono diventata grande a poco a poco,

ho capito che la vita non è un gioco.

Sono scivolata sopra i miei difetti

ma ho ricominciato sempre a denti stretti;

perchè col tempo ti rialzi sempre,

quando riparti non ti ferma niente

e dal dolore ne rinasci forte e cominci a crescere.

Siamo libere, libere, libere…

di riprendere il cammino,

di decidere il destino

e andarcene lontano.

Siamo libere di sorridere per vivere

e andiamo avanti per la nostra strada

ovunque il viaggio della nostra vita porterà…

ovunque porterà.

Quanto male che ci fa l’indifferenza

di chi amore non è ha dato mai abbastanza,

non confondere l’inganno con il bene

di chi riempie la tua vita di catene.

Quante lacrime ha già visto questo viso

prima di mostrare a tutti il suo sorriso;

ogni passo avanti è sempre una conquista,

sarà il tempo a regalarti ogni risposta.

E se fingiamo di essere sicure

è per nascondere quelle paure,

quelle incertezze che teniamo chiuse nelle nostre anime.

Siamo libere, libere, libere…

di riprendere il cammino,

di decidere il nostro destino

e andarcene lontano.

Siamo libere di sorridere per vivere

e andiamo avanti per la nostra strada

ovunque il viaggio della nostra vita porterà.

Quanta forza c'è

quando il passato non ci fa più male,

quando non pensi più a un vecchio amore e ricominci a vivere.

Siamo libere, libere, libere.

Siamo libere, libere.

donne libere.

E andiamo avanti per la nostra strada,

ovunque il viaggio della nostra vita porterà…

porterà…ovunque porterà.

У дитинстві у мене були великі мрії

всесвіти без неба і без імен,

і я проводив дні, уявляючи

яким я коли-небудь зміг би стати.

Я ріс потроху,

Я зрозумів, що життя – це не гра.

Я перебрав свої недоліки

але я завжди починав знову зі стиснутими зубами;

бо з часом ти завжди встаєш,

коли ти йдеш, тебе ніщо не зупиняє

і від болю ти відроджуєшся сильним і починаєш рости.

Ми вільні, вільні, вільні...

щоб продовжити подорож,

вирішити долю

і піти далеко.

Ми вільні посміхатися, щоб жити

і ми йдемо своєю дорогою

куди б не пройшла дорога нашого життя...

куди б це не привело.

Скільки шкоди завдає нам байдужість

чия любов ніколи не давала достатньо,

не плутайте обман з добром

тих, хто заповнює твоє життя ланцюгами.

Скільки сліз вже бачила це обличчя

перш ніж показати всім свою посмішку;

кожен крок вперед - це завжди досягнення,

час дасть вам кожну відповідь.

І якщо ми прикидамося в безпеці

щоб приховати ці страхи,

ті невизначеності, які ми тримаємо закритими в наших душах.

Ми вільні, вільні, вільні...

щоб продовжити подорож,

вирішити нашу долю

і піти далеко.

Ми вільні посміхатися, щоб жити

і ми йдемо своєю дорогою

куди б не привела наша подорож.

Скільки там сил

коли минуле більше не шкодить нам,

коли ти більше не думаєш про старе кохання і починаєш жити заново.

Ми вільні, вільні, вільні.

Ми вільні, вільні.

вільні жінки.

І підемо своєю дорогою,

куди б не пройшла дорога нашого життя...

воно веде... куди б воно не привело.