The Darkest Season - Deb Talan

The last few golden leaves are clinging

Tightly to their branches

Like they don’t want to let go

Like they don’t trust what

They don’t know what

They don’t know

'cause it’s not quite winter

And it’s not quite fall

And even though it’s been a year

I cannot pass you by

Not at all i tell myself enough

My heart can’t feel the reason

Why must we into the darkest season

It’s cold getting colder

I dreamt last night of being older

I looked in the mirror there

Was so much grey if i saw you tomorrow

What would i say what could you say

It’s not quite winter

And it’s not quite fall a

Nd even though it’s been a year

I cannot pass you by not at all

I tell myself enough my heart

Can’t feel the reason why must we into the darkest season the darkest season

It’s not that i’m not thankful or grateful

For what we’ve grown

It’s not that

I’m not living my life alright

On my own i still feel the empty space

I still feel the wind blow through

I still thought in any case that

I’d always know you

It’s not quite fall

And even though

It’s been a year

I cannot pass you by not at all

I tell myself enough my heart

Can’t feel the reason why

Must we into the darkest season

It’s cold getting colder

I dreamt last night of being older

I looked in the mirror

There was so much grey

If i saw you tomorrow what would

I say what could you say

It’s not quite winter

And it’s not quite fall

And even though it’s been a year

I cannot pass you by not at all

I tell myself enough my heart

Can’t feel the reason why

Must we into the darkest season

Кілька останніх золотих листочків чіпляються

Щільно до їх гілок

Наче вони не хочуть відпускати

Ніби не вірять у що

Вони не знають що

Вони не знають

бо не зовсім зима

І це не зовсім осінь

І хоча пройшов рік

Я не можу пройти повз вас

Зовсім недостатньо я кажу собі

Моє серце не відчуває причини

Чому ми повинні ввійти в найтемнішу пору року

Холодно стає холодніше

Минулої ночі я мріяв бути старшим

Я подивився у дзеркало

Я був таким сірим, як бачив тебе завтра

Що б я сказав, що б ви могли сказати

Це не зовсім зима

І це не зовсім осінь

Nd, навіть якщо пройшов рік

Я не можу пройти повз вас зовсім

Я говорю собі, що достатньо

Не можу відчути причину, чому ми мусимо перейти в найтемнішу пору року в найтемнішу пору року

Це не те, що я не вдячний чи не вдячний

За те, що ми виросли

Це не те

Я не живу своїм життям

Сам по собі я досі відчуваю порожній простір

Я досі відчуваю, як вітер дме

У будь-якому випадку я все ще так думав

Я завжди знав би тебе

Це не зовсім осінь

І хоча

Минув рік

Я не можу пройти повз вас зовсім

Я говорю собі, що достатньо

Не можу відчути причину

Ми повинні ввійти в найтемнішу пору року

Холодно стає холодніше

Минулої ночі я мріяв бути старшим

Я подивився у дзеркало

Було так багато сірого

Якби я побачила тебе завтра, що б

Я кажу те, що ви могли б сказати

Це не зовсім зима

І це не зовсім осінь

І хоча пройшов рік

Я не можу пройти повз вас зовсім

Я говорю собі, що достатньо

Не можу відчути причину

Ми повинні ввійти в найтемнішу пору року