Saturnalia - Deathless Legacy

I am so proud of you my loyal servant

The first-born is now dead burned alive

You put on fire his tent while he was asleep

Helius the heir of the Adepphius family

Let’s celebrate this glorious day with a cheer

Let’s inebriate ourselves with the scent of the grape

«Go, Lucius in the cellar and find the amphora

Of the red treasure from the Cimini hills»

But the pupil decides to trip the slave

The wine falls and th Domus' in rage

Satyricon

My precious wine

Satyricon

On th floor you die!

Oh, I am in pain

Will Tullius' cane

Hit me again?

Am I going to die?

WAKE UP

The celebration begins!

Today the slaves are free!

Why don’t you put your name in the cruse, my dear?

Beware the fate, also monsters can create

He’s the chosen one

Guiding everyone

Touched by the hellish forces

«Lucius I declare you

The princeps with the horns»

A scarlet tunic embraces me

A golden mask I feel

Bewitched I am by the depths of the Earth

Saturn flows in me

Where is the wine?

Why I’m still clean?

I see my goblet, it’s still empty!

Tullius Murena, come and pour it for me

For Saturn, go now, quick!

Even in red

Things can come back

Even in red

Things can come back

Saturnalia

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

I am so proud of you my fearless servants

I have a secret mission for you

Since you are the most brave ones that I know

Get ready for a very long rewarding work

I have a present for my bastard son’s mother

Go and deliver my gold medallion

The purest heart

Raped to death

My everything

Worth to breathe

How can I live

With all this grief?

Take my life with your cold sword

Tullius

Father, are you?

Mother, are you?

Glad that I am dead

Finally, I’m home

It’s not your time, yet

Rise in the darkness, my friend

We’re in the temple of the Goddess Laverna

Who protects the underworld, the thieves, the cheats

She has a mission for you, that’s why you breathe

She passed away, you know?

Your lust for revenge is a dripping flow

Tullius has no pietas, he punished you two

Calling on himself the wrath of Saturn

Embrace this path

You’re now a son of Laverna

Give me your left hand

Offer this wheat to Laverna

Gaze at the candles in the altar

And take a sip of this brew

Nod to the skeleton in the black cloak

You’re now a son of Laverna

Almost unfold is my sight

That’s the path I must realize

A burning light embraces the lair

And all my skin the fire tears

Gods' whispers of revenge

Thundering in me

My heart is aflame

By the Wrath of Thee

Ablazing my lips

I now eclipse

As ashes in the wind

Myself I abrade

Ablazing my eyes

In the divine

I melt my face

And in fire I rise

All I know is gone so far

All I love, it was not spare

I seek the fat of someone’s chest

And fulfill my burning quest

Gods' whispers of revenge

Thundering in me

My heart is aflame

By the Wrath of Thee

Ablazing my lips

I now eclipse

As ashes in the wind

Myself I abrade

Ablazing my eyes

In the divine

I melt my face

And in fire I rise

Is that really you, my son?

What they have done to you

My love?

I cried a lot

My son, blood of my blood

I face my pain

A feast to celebrate

I face my hate

A feast of flames

I am so upset with you useless servant

The first-born isn’t dead, he is alive!

My plan has gone up in smoke and it’s your fault

That’s clear you lied and your blood will flow

I’m going to tear your skin with the slap of my whip

I recall your promises out of your lips

Helius Adepphius

We thought he was gone

«Back after ten gloomy years

Raise your glasses, he has come back

I hear your whispers, await…»

Nemo non formosus filius matri

The sun shines on my mask made of gold

Hidden under it lies the weight of a crime

Too awful to be flaunted

I have to live with it forever

Remember forever the pain you caused

My face ablazed by a friend

He’s sitting here at hand

I watch his face, his eyes are glazed

Tullius are you there?

This is the robe of a slave of your own

And this medallion, look what it shows

«Tullius Murena, yes I saw it too»

Said the man dressed in blue

Even in death

Things can come back

Saturnalia

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Saturnalia!

Per falcem

Senem

Et puerum

Regeneramur

Ad lux tenebris

That’s the tale of Saturnalia

Я так пишаюся тобою, мій вірний слуга

Первісток зараз мертвий, спалений живцем

Ви підпалили його намет, поки він спав

Гелій, спадкоємець родини Адепфіїв

Давайте святкувати цей славний день весело

Давайте сп’яніємо ароматом винограду

«Іди, Луціус, у підвал і знайди амфору

Червоного скарбу з пагорбів Чіміні»

Але учень вирішує спіткнути раба

Вино падає, і Домус у гніві

Сатирикон

Моє дорогоцінне вино

Сатирикон

На поверсі ти помреш!

Ой, мені боляче

Тростина Вілла Тулія

Вдарити мене знову?

Чи я помру?

ПРОКИДАЙСЯ

Святкування починається!

Сьогодні раби вільні!

Чому б тобі не покласти своє ім’я в горщик, мій любий?

Стережіться долі, також монстри можуть створити

Він обраний

Керівництво всім

Торкнувся пекельних сил

«Люціус, я оголошую вас

Принцепс з рогами»

Червона туніка мене обіймає

Золота маска, яку я відчуваю

Зачарований я глибиною землі

Сатурн тече в мені

Де вино?

Чому я досі чистий?

Я бачу свій кубок, він досі порожній!

Туллій Мурена, підійди і налий мені

За Сатурном, їдьте зараз, швидко!

Навіть у червоному

Речі можуть повернутися

Навіть у червоному

Речі можуть повернутися

Сатурналії

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Я так пишаюся вами, мої безстрашні слуги

У мене для вас є секретна місія

Оскільки ви найсміливіші з усіх, кого я знаю

Приготуйтеся до дуже довгої корисної праці

У мене є подарунок для матері мого сина

Іди і віднеси мій золотий медальйон

Найчистіше серце

Згвалтований до смерті

Моє все

Варто дихати

Як я можу жити

З усім цим горем?

Забери моє життя своїм холодним мечем

Туллій

Батько, ти?

Мамо, ти?

Радий, що я помер

Нарешті я вдома

Ваш час ще не настав

Встань у темряві, мій друже

Ми в храмі Богині Лаверни

Хто захищає злочинний світ, злодіїв, шахраїв

Вона має для вас місію, тому ви дихаєте

Вона померла, розумієш?

Твоя жага помсти - це крапельний потік

У Тулія немає п’єт, він покарав вас двох

Накликаючи на себе гнів Сатурна

Прийміть цей шлях

Тепер ти син Лаверни

Дай мені ліву руку

Запропонуйте цю пшеницю Лаверні

Подивіться на свічки у вівтарі

І зробіть ковток цього напою

Кивніть скелету в чорному плащі

Тепер ти син Лаверни

Майже розгорнутий мій погляд

Це шлях, який я повинен усвідомити

Палаючий вогник охоплює лігво

І всю мою шкіру рве вогонь

Шепіт богів про помсту

Гриміє в мені

Моє серце палає

Гнівом Твоїм

Палаючи мої губи

Я тепер затемню

Як попіл на вітрі

Себе я натираю

Палаючи мої очі

У божественному

Я тану своє обличчя

І в вогні я повстаю

Усе, що я знаю, запало наразі

Все, що я люблю, це не було зайвим

Я шукаю жир у чиїхось грудях

І виконайте мій пекучий квест

Шепіт богів про помсту

Гриміє в мені

Моє серце палає

Гнівом Твоїм

Палаючи мої губи

Я тепер затемню

Як попіл на вітрі

Себе я натираю

Палаючи мої очі

У божественному

Я тану своє обличчя

І в вогні я повстаю

Це справді ти, сину мій?

Що вони з вами зробили

Моя любов?

Я багато плакав

Сину мій, кров моєї крові

Я стикаюся зі своїм болем

Свято, яке варто відсвяткувати

Я стикаюся зі своєю ненавистю

Свято вогню

Я так засмучений твоїм марним слугою

Первісток не мертвий, він живий!

Мій план розпався і це ваша вина

Зрозуміло, що ви збрехали, і ваша кров потече

Я збираюся порвати твою шкіру ударом мого батога

Я пам’ятаю ваші обіцянки з ваших вуст

Гелій Адепфій

Ми думали, що він пішов

«Повернувся через десять похмурих років

Підніміть келихи, він повернувся

Я чую твій шепіт, чекаю…»

Nemo non formosus filius matri

Сонце світить на мою маску із золота

Під ним прихована вага злочину

Надто жахливий, щоб ним хизуватися

Я повинен жити з цим вічно

Запам'ятайте назавжди біль, який ви завдали

Моє обличчя спалене другом

Він сидить тут під рукою

Я спостерігаю за його обличчям, його очі оскляніли

Тулій, ти там?

Це одіяння вашого раба

І цей медальйон, подивіться, що він показує

«Туллій Мурена, так, я теж це бачив»

Сказав чоловік, одягнений у синє

Навіть у смерті

Речі можуть повернутися

Сатурналії

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Сатурналії!

Per falcem

Сенем

Et puerum

Регенерамур

Ad lux tenebris

Це історія про Сатурналії