Howling at the Throne of Decadence - Death Penalty

Completely numb, feeling everything

and nothing

I’m a shadow of this nothingness

We’re wolves howling at the throne of decadence

You’re the one, no demigods

How did you lose your sight and

become blind?

Always wondering what should have

been done but it is endless.

With your ignorant and arrogant

beliefs.

We know the truth, we know.

We don’t know, we don’t know

anything.

We don’t.

This one sentence is edged upon, my thoughts, are found within that

meaning.

There is no me upon the path, I have

become the Way.

This is the night wherein I am lost, the Love through which I am no longer I.

This is the light wherein I am lost, the hate through which I am no longer I.

Casting spells upon the ones who are weak.

And with these serpent tongues they

are lost, they are lost anyway.

These spiders look for your true

burning hearts.

We know the truth, we know, we don’t know… We don’t know anything.

We don’t.

I am breathing water, I am screaming fire.

I whisper to the wind.

I see my future in the sun.

I see my

past with every leaf that drops.

You ate from this rotten fruit and fell

from the skies, a wingless soul.

Now you are blaming me.

There is no one else that fits this crown of lust and sadness and you play your

part so god damn

well.

This one sentence is edged upon, my thoughts, are found within that

meaning.

There is no me upon that path, I have

become the Way

Повністю заціпенілий, відчуваючи все

і нічого

Я тінь цього нікчемності

Ми — вовки, що виють на трон декадансу

Ви єдиний, не напівбоги

Як ти втратив зір і

осліпнути?

Завжди цікавиться, що має бути

було зроблено, але це нескінченно.

З вашим неосвіченим і зарозумілим

переконання.

Ми знаємо правду, ми знаємо.

Ми не знаємо, ми не знаємо

будь-що.

Ми не

Це одне речення обмежується, мої думки містяться в ньому

значення.

Мене немає на шляху, у мене є

стати Шляхом.

Це ніч, в якій я втрачений, Любов, завдяки якій я більш не я.

Це світло, в якому я втрачений, ненависть, через яку я більше не я.

Заклинання на слабких.

І цими зміїними язиками вони

втрачені, вони все одно втрачені.

Ці павуки шукають твою правду

палаючими серцями.

Ми знаємо правду, ми знаємо, ми не знаємо… Ми нічого не знаємо.

Ми не

Я дихаю водою, я кричу вогнем.

Я шепочу вітру.

Я бачу своє майбутнє на сонці.

Я бачу своє

минулого з кожним листочком, що впаде.

Ти з'їв з цього гнилого фрукта і впав

з небес, безкрила душа.

Тепер ти звинувачуєш мене.

Немає нікого іншого, який би відповідав цьому вінцю пожадливості та смутку, і ви граєте на своєму

частина так, блін

добре.

Це одне речення обмежується, мої думки містяться в ньому

значення.

Мене немає на цьому шляху, у мене є

стати Шляхом