Biophelia - Deastro

I cannot, cannot explain… my dreams of dogs with two faces and our names.

Oh and everything… everything it has to change, I just keep wishing that,

wishing that it was the same.

On Sunday sitting by your mom… we're laughing in the aisles, laughing in the

hands of God… she told me this has got to stop, I’m crying on her shoulder,

crying for the things you’ve lost.

That night you’d almost given up,

I’m talking with your sister… talking bout the way you shine…

Rachel, where did we go wrong?

I wish we would’ve waited, wished we would’ve

turned God’s e back to me… please stay with me… please come back my little

lamb, I miss holding your hands X2

I cannot, cannot explain… my dreams of dogs with two faces and our names.

Yes and everything… everything it has to change, I just keep wishing that,

wishing that it was the same.

And what was is dead and gone… and no two cells are alike… and our hearts are

growing strong like a sea of muddy life… and no ghosts will find us here…

in the places we have been… with the takers and wheels, we’ll be running.

There are no clever words, there is no poetry, it’s how I feel!!!

It’s like a stomach wound, it’s like your dying words, it’s like an Indian

Summer, it keeps hanging on… X2

Я не можу, не можу пояснити… мої мни про собак із двома обличчями та нашими іменами.

О, і все… все, що потрібно змінити, я просто цього бажаю,

бажаючи, щоб це було так само.

У неділю, сидячи біля твоєї мами... ми сміємося в проходах, сміємося в 

Божі руки... вона сказала мені, що це має припинитися, я плачу на її плечі,

плач за речі, які ти втратив.

Тієї ночі ти майже здався,

Я розмовляю з твоєю сестрою... говорю про те, як ти сяєш...

Рейчел, де ми помилилися?

Мені б хотілося, щоб ми чекали, хотіли, щоб ми не чекали

повернувся до мене Божою спиною... будь ласка, залишайся зі мною... будь ласка, повернись, мій маленький

ягня, я сумую за твоїми руками X2

Я не можу, не можу пояснити… мої мни про собак із двома обличчями та нашими іменами.

Так, і все... все, що потрібно змінити, я просто цього бажаю,

бажаючи, щоб це було так само.

І те, що було, мертве і зникло… і немає дві однакових клітин… і наші серця

стають міцними, як море мутного життя… і ніякі привиди не знайдуть нас тут…

у місцях, в яких бували… з вантажниками та колесами, ми будемо бігати.

Немає розумних слів, не поезії, я це відчуваю!!!

Це як рана в животі, це як твої передсмертні слова, це як індіанець

Літо, це триває… X2