Golden Chords - Deakin

Days fog

Can’t see past the edge of what’s gone but i’m hoping i’ll try

And the rain shines

And the showers and the fawns in the field arrange in my eyes

So why fight?

With nature’s call around

You talk about frights

In the verse of the every song

You tell me what’s wrong

But what’s right?

You’re seeing creation

That crushing never ending change is so full of love

And so you’re waking to face the change in your role

And with each restless shiver you wretch from your soul

You’re asking

Is that something I’m not anymore?

A brother to shake these broken chords till they turn gold

And I tried

To survive without that gold

And wondering why

Our exchange can never hold

Am I what’s wrong?

Well what’s right?

Stop trusting in demons

You’re scattered ever lonely buddy but so full love

Please stop repeating your terror you choose what you see

It’s always «what if?»

and «why not?»

Man you gotta just be

Simplify define your goals and watch them grow

Be your own true self the you that I know

Days gone

As I peer past the edge of what’s lost I’m starting to cry

But the rain’s fine

And the tears feel warm and my body is humming alive

In time

You’ll revive what you thought dead

You’ve stopped your own climb

On the verge of every end

You tell me what’s wrong

But what’s right?

Stop believing your being’s been shattered and distorted cause brother your so

full of love

And so you’re hoping to make a change in your role

Repeating mantras to find some ground for your soul

Stop asking

Is that something I’m not anymore?

A brother to shake these broken chords till they turn gold

Дні туман

Не бачу за межі того, що зникло, але я сподіваюся, що спробую

І дощ сяє

І душі й оленятки в полі розташовуються в моїх очах

Тож навіщо воювати?

З покликом природи навколо

Ви говорите про переляк

У вірші кожної пісні

Ти скажи мені, що не так

Але що правильно?

Ви бачите створення

Ця нищівна нескінченна зміна так сповнена любові

І тому ви прокидаєтеся, щоб зіткнутися зі зміною свої ролі

І з кожною неспокійною тремтінням вириваєшся з душі

Ви питаєте

Це те, чим я більше не є?

Брат, щоб струсити ці зламані акорди, поки вони не стануть золотими

І я спробував

Щоб вижити без цього золота

І цікаво чому

Наш обмін ніколи не втримається

Я що не так?

Ну що правильно?

Перестаньте довіряти демонам

Ти розкиданий завжди самотній приятель, але такий повний кохання

Будь ласка, припиніть повторювати свій жах, ви вибираєте те, що бачите

Завжди «а якщо?»

і «чому б і ні?»

Людиною, якою ти повинен бути

Спростіть, визначте свої цілі та спостерігайте за їх зростанням

Будь самим собою, тим, кого я знаю

Пройшли дні

Коли я дивлюся за межі втраченого, я починаю плакати

Але дощ хороший

І сльози теплі, і моє тіло гуде живим

Вчасно

Ви відродите те, що вважали мертвим

Ви зупинили власне сходження

На межі кожного кінця

Ти скажи мені, що не так

Але що правильно?

Перестань вірити, що твоя істота розбита й спотворена, бо брат твій так

повний любові

Тому ви сподіваєтеся змінити свою роль

Повторюйте мантри, щоб знайти ґрунт для своєї душі

Припиніть питати

Це те, чим я більше не є?

Брат, щоб струсити ці зламані акорди, поки вони не стануть золотими