Eternity - DAX

And when you really examine the concept of eternity

One will find that there is no end

Life after death is a concept humans still don’t understand

How long is eternity?

I don’t understand

Some say forever, but if it’s forever, then when does it come to an end?

It’s more than a concept (It's more than a concept)

And infinite time that we spend (We spend)

It confirms that our lives here on earth are a blip of existence and don’t make

a dent

As we get older, it creeps in our mind

The thought of the end and beginning of time

The life that we thought that we lived doesn’t matter

Approachin' the thought that someday we all die

I get confused when I look in the sky

What is this water hitting my eyes?

Maybe the rain is the pain and shame

That hits earth when God cries

As we get older, we don’t care what we did (We don’t care)

It’s not the things we receive, but the things we give

We try to go back to the time we were kids

But those shoes no longer fit

And then we finally realize that everyone dies

But not everyone lives

So I’m takin' a chance (A chance)

I’m livin' my life in the moment and not in the future that’s not in my hands

(My hands)

I’m givin' my time to the people who love me for everything that I am

I’m livin' my life in reality, not for a post that they’ll tap when they open

the 'Gram

I’m doing whatever it takes

I’m not gonna dwell on my past mistakes

I’m bridgin' the gap between my dreams

And what I see while I’m awake (I swear)

They say leave it up to fate

Well, fate favors those who take

'Cause if eternity’s forever and all this is temporary, why wait?

Humanity’s lost (Lost)

We obsess the price of material things

But at what cost?

(At what cost?)

Then treat time like currency and spend it for applause

Because we think that life is just a game we can turn on and off

We build, we break, renew, replace

We nine-to-five and count the days

For forty years 'til sixty-five

Then live off what our pension pays

We fall in line as mental slaves

Our bodies work, our minds are caged

And that’s why people say the richest place you’ll find is at the graves

Full of hopes and dreams that people never chased

Full of feelings that we felt but never got to say (Say)

All the thoughts inside our heads that we kept stored and locked away (Locked

away)

As our age increased and we got old and everything decayed

And when we finally realize that our whole life was not a game

And that time was a commodity that we could not regain

And that we were in control, and there was no one else to blame

Is the day that we change

It’s eternity, no end (No end)

Eternity, no end (No end)

It’s eternity, no end

Eternity, no end (No end)

It’s eternity, no end (No end)

It’s eternity, no end (No end)

It’s eternity, no end

Eternity, no end

What are you doing with your time?

What is your definition of happiness?

Are you giving more than you’re taking?

And finally

If it were to all end right now

What are you holding on to

That you need to let the world see?

І коли ви по-справжньому досліджуєте концепцію вічності

Ви побачите, що немає кінця

Життя після смерті — це поняття, яке люди досі не розуміють

Скільки триває вічність?

Я не розумію

Деякі кажуть назавжди, але якщо це назавжди, то коли це настане кінець?

Це більше, ніж концепція (Це більше, ніж концепція)

І нескінченний час, який ми тратимо (Ми тратимо)

Це підтверджує, що наше життя тут, на землі, є просвітом існування і не

вм’ятина

Коли ми стаємо старшими, це закрадається в наш розум

Думка про кінець і початок часу

Життя, яким ми думали, що ми прожили, не має значення

Наближаючись до думки, що колись ми всі помремо

Я розгублююся, дивлячись у небо

Що ця вода б’є мені в очі?

Можливо, дощ — це біль і сором

Це потрапляє на землю, коли Бог плаче

Коли ми стаємо старшими, нам не байдуже, що ми робили (Нам плювати)

Це не те, що ми отримуємо, а те, що ми даруємо

Ми намагаємося повернутися у часи, коли ми були дітьми

Але це взуття більше не підходить

І тоді ми нарешті розуміємо, що всі вмирають

Але не всі живуть

Тож я ризикую (Шанс)

Я живу своїм життям у даний момент, а не в майбутньому, яке не в моїх руках

(Мої руки)

Я присвячую час людям, які мене люблять за все, що я є

Я живу своїм життям у реальності, а не для публікації, на яку вони торкнуться, коли відкриються

«Грам

Я роблю все, що потрібно

Я не збираюся зупинятися на своїх минулих помилках

Я долую розрив між моїми мріями

І те, що я бачу, поки не сплю (клянусь)

Кажуть, відпустіть це на волю долі

Що ж, доля благоволить до тих, хто бере

Бо якщо вічність вічна, а все це тимчасове, навіщо чекати?

Людство втрачено (Втрачене)

Ми зациклюємося на ціні матеріальних речей

Але якою ціною?

(Якою ціною?)

Тоді ставтеся до часу як до валюти і витрачайте його на оплески

Оскільки ми думаємо, що життя — це лише гра, яку можемо вмикати і вимикати

Ми будуємо, ламаємо, оновлюємо, замінюємо

Ми дев’ять до п’яти і рахуємо дні

Протягом сорока років до шістдесяти п'яти

Тоді живіть за рахунок нашої пенсії

Ми встаємо як розумові раби

Наші тіла працюють, наші розуми в клітці

І тому люди кажуть, що найбагатше місце, яке ви знайдете, — на могилах

Сповнений надій і мрій, за якими люди ніколи не переслідували

Повний почуттів, які ми відчули, але ніколи не змогли сказати (Сказати)

Усі думки в нашій голові, які ми зберегли та заблокували (Заблоковано

далеко)

Коли наш вік зростав, ми старіли, і все занепадало

І коли ми нарешті усвідомлюємо, що все наше життя було не грою

І той час був товаром, який ми не могли повернути

І що ми контролювали, і не було кого іншого винен

Це день, коли ми змінюємось

Це вічність, без кінця (без кінця)

Вічність, без кінця (Без кінця)

Це вічність, без кінця

Вічність, без кінця (Без кінця)

Це вічність, без кінця (без кінця)

Це вічність, без кінця (без кінця)

Це вічність, без кінця

Вічність, без кінця

Що ти робиш зі своїм часом?

Яке ваше визначення щастя?

Ви віддаєте більше, ніж берете?

І, нарешті

Якби всему прийшов кінець прямо зараз

За що ви тримаєтеся

Що вам потрібно показати світу?