From A Window Seat - Dawes

I’m buckle in my seat belt, plug my headset in a chair

And to the music, I watch flight attendants move

They are pointing out the exits, but it looks more like a prayer

Or an ancient dance their bloodline reaches through

These planes are built for sifting through the warriors from the men

I’ve got time to sit and watch them for a while

You can see everywhere they’re going, everywhere they’ve been

And how they look out at the clouds each time they smile

And I think, maybe he’s in town for someone’s birthday

Maybe he makes trouble everywhere

But as much he resists the conversation between the rivers and the freeways

He knows it’s always there

As the northwest passage sits somewhere below me as I sleep

I dream of captains and explorers eating boots

When I ask if I can join them and they offer one to me

I wake up as my home comes into view

So I reach out down for my notebook to see what impressions could be spun

But it’s just buildings and a million swimming pools

So I leaf back through the pages to see where I am from

Or for some crumbling map of what it’s leading to And I find that the hero in this song that I am writing

Doesn’t know he’s just an image of myself

But as much he resists the conversation between the rivers and the freeways

He’s somehow always asking them for help

I want to make out all the signs I’ve been ignoring

How the trees reach for the sky or in the length of someone’s hair

'Cause when you don’t know where you are going

Any road will take you there

So maybe I’m in town for someone’s birthday

Maybe I make trouble everywhere

But as much I resist the conversation between the rivers and the freeways

I know it’s always there

Я пристебнувся ременем безпеки, підключив гарнітуру до стільця

І під музику я дивлюся, як рухаються бортпровідники

Вони вказують на виходи, але це більше схоже на молитву

Або стародавній танець, через який сягає їхній родовід

Ці літаки створені для відсіювання воїнів від чоловіків

У мене є час посидіти й поспостерігати за ними деякий час

Ви можете бачити, куди вони йдуть, скрізь, де вони були

І як вони дивляться на хмари щоразу, коли посміхаються

І я думаю, можливо, він в місті на чийсь день народження

Можливо, він скрізь створює проблеми

Але настільки ж він чинить опір розмові між річками та автострадами

Він знає, що це завжди є

Оскільки північно-західний прохід сидить десь піді мною поки я сплю

Я мрію про капітанів та дослідників, які їдять черевики

Коли я запитую, чи можу приєднатися до них, вони пропонують один мені

Я прокидаюся , як мій дім з’являється в поле зору

Тож я дотягнусь до свого блокнота побачити, які відображення можна закрутити

Але це лише будівлі та мільйон басейнів

Тому я гортаю сторінки, щоб подивитися, звідки я 

Або якої руйнівної карти до чого це веде І я знайшов, що герой цієї пісні, яку пишу

Не знає, що він просто образ мене

Але настільки ж він чинить опір розмові між річками та автострадами

Він чомусь завжди просить у них допомоги

Я хочу розпізнати всі ознаки, які я ігнорував

Як дерева тягнуться до неба або в довжину чиєсь волосся

Бо коли ти не знаєш, куди йдеш

Будь-яка дорога приведе вас туди

Тож, можливо, я в місті на чийсь день народження

Можливо, я скрізь створюю проблеми

Але як би я опирався розмові між річками та автострадами

Я знаю, що це завжди є