Makin' Dough - David Roth

There appears to be a movement in this culture we call ours

For some quickness and convenience when it comes to eating flour

There are many transmutations, many shapes that wheat is sized in

And as many folks who eat it as are things it is disguised in

One such kind, the doughnut, is a favorite of the masses

Who flock to local doughnut shops to fatten up their, come on, I would never use

a word like that when there are children present

Though the words they hear and use at school may not be all that pleasant,

either

Right here on nature’s sandy arm the Fleming family did commence

The preparation of this treat for which they rose to prominence

With elbows jostling torsos every morning, booties shaking

Where the local crowd would gather to partake of their fine baking

Boston cremes and honey dipped, coconut and chocolate covered

And the ones all stuffed with jelly or with shiny icing smothered

Don’t forget the muffins or the Maxwell House’s coffee

This is probably not the place to ask you waitress for a latte

All was going smooth for years until one rueful day

When the world’s largest donut nation sailed into the bay

They thought they’d sneak right into town out by the cemetery

With those wash-ashores down from Vermont whose names were Ben and Jerry

But Cape Codders are a wily lot, they saw the frosting on the wall

And mounted up a protest to curtail this corporate sprawl

«We don’t need your You-Know-Who-nuts here in town amongst our neighbors

We’ve got Donut Shacks and Hole in One’s to do our pastry labors

So take your franchise somewhere else to make your big dinero

If I gotta have a croissant, I’ll just hit the Chocolate Sparrow

Yet in spite of all the protest You-Know-Who-nuts got their store

First in Chatham, then in Eastham, and by now, there’s several more

Don’t deny it, I have seen you there in line with all the tourists

Where they claim the world’s finest coffee, that’s a joke to purists

But if you pause to ponder, then this song will have succeeded

Right here at home you never know how much your dough is kneaded

So if you gotta have a sweet, there’s something you can do

Consider local merchants and the years that they’ve been here for you

They’re the ones who’ve earned your business,

So make sure that they don’t go nuts

Go spend more money at their stores

And less at You-Know-Who-nuts

Здається, у цій культурі, яку ми називаємо нашою, є рух

Для деякої швидкості та зручності, коли справа доходить до з’їдання борошна

Є багато трансмутацій, багато форм, у які розмір пшениці

І як багато людей, які їдять це як речі, у яких воно замасковано

Один із таких видів, пончик, є улюбленим масами

Хто стікається до місцевих магазинів пончиків, щоб відгодувати їх, давай, я б ніколи не використовував

таке слово, коли присутні діти

Хоча слова, які вони чують і вживають у школі, можуть бути не такими вже й приємними,

або

Саме тут, на піщаному рукаві природи, справді починалася родина Флемінгів

Приготування цього частування, завдяки якому вони стали відомими

Щоранку лікті штовхають торси, тремтять пінетки

Де збиралася місцева публіка, щоб скуштувати їхньої вишуканої випічки

Бостонські креми з медом, кокосом і шоколадом

І ті, що всі начинені желе або з блискучою глазур’ю

Не забудьте про кекси чи каву від Maxwell House

Це, напевно, не те місце, щоб просити офіціантку латте

Роками все йшло гладко, до одного сумного дня

Коли найбільша у світі нація пончиків припливла до затоки

Вони думали, що прокрадуться прямо в місто через цвинтар

З тими прибережними районами від Вермонту, які звали Бен і Джеррі

Але Кейп Коддери — хитрі люди, вони бачили глазур на стіні

І влаштував протест, щоб обмежити це корпоративне розростання

«Нам не потрібні ваші самі-відомо-хто-горіхи тут, у місті, серед наших сусідів

У нас є Donut Shacks і Hole in One’s, щоб виконувати наші кондитерські роботи

Тож перенесіть свою франшизу в інше місце, щоб зробити свій великий дайнеро

Якщо мені треба з’їсти круасан, я просто візьму шоколадного горобця

І все ж, незважаючи на усі протести Самі-Відомо-Хто-горіхи отримали свій магазин

Спочатку в Чатамі, потім в Істхемі, а зараз є ще кілька

Не заперечуйте, я бачила вас там у черзі з усіма туристами

Те, що вони заявляють про найкращу каву в світі, це жарт для пуристів

Але якщо ви зупинитесь, щоб подумати, ця пісня вдасться

Прямо тут, удома, ви ніколи не знаєте, скільки замісили ваше тісто

Отже, якщо вам потрібно солодке, ви можете щось зробити

Зверніть увагу на місцевих торговців і роки, які вони тут для вас

Це ті, хто заробив ваш бізнес,

Тож переконайтеся, що вони не збожеволіють

Витрачайте більше грошей у їхніх магазинах

І менше в Сам-Відомо-Кому-горіхах