Blues (My Naughty Sweetie Gives to Me) - Dave Pell

Mar de mágoas sem marés

Onde não há sinal de qualquer porto

De lés a lés o céu é cor de cinza

E o mundo desconforto

No quadrante deste mar, que vai rasgando

No horizonte, sempre venta à minha frente

Há um sonho agonizando

Lentamente, tristemente…

Mãos e braços, para quê?

E para quê, os meus cinco sentidos?

Se a gente não se abraça e não se vê

Ambos perdidos

Nau da vida que me leva

Naufragando em mar de treva

Com meus sonhos de menina

Triste sina!

Pelas rochas se quebrou

E se perdeu aonde leva este sonho

Depois ficou uma franja de espuma

A desfazer-se em bruma

No meu jeito de sorrir ficou vingada

A tristeza, de por ti, não ser mais nada

Meu senhor de todo o sempre

Sendo tudo, não és nada!

Море скорботи без припливів

Де немає жодного знаку жодного порту

З боку в бік небо сірого кольору

І світ дискомфорт

У квадранті цього моря, що рветься

На горизонті вітер завжди попереду мене

Є вмирання мрії

Повільно, сумно...

Руки і руки, для чого?

А для чого мої п'ять почуттів?

Якщо ми не обіймемося і не побачимося

обидва програли

Корабель життя, що бере мене

Тоне в морі темряви

З моїми дівочими мріями

Сумна доля!

Об скелі його розбили

І заблукати, куди веде ця мрія

Потім була бахрома з поролону

Розчиняючись у тумані

У моєму способі посмішки це було помстою

Печаль для вас більше нічого

Господи мій на віки віків

Будучи всім, ти ніщо!