King Of The Burning Anthems - Darzamat

I am the still darkness of stars

I am the shadow of a flickering flame

I am the mournful moaning of wind

I am the sigh of a tomb of silence

I am the cold eternity of the sea

I am the blood-stained dagger of the hearts

Here I am, the bell that plagues the conscience

Overwhelmed by the pale abyss

Here I am, the gloomy temple of my soul

That will never let you forget

Here I am, frozen into a gem of wisdom

That petrifies with fear

Here I am, the anthem of shadow

That reverberates with a distant resonance

Here I am, the chariot running blindly to a certain death

As merciless as the grave

Here I am, the prophet of haunting infinity

That pervades from all sides

I am the bright flame amidst the gale

I illuminate mountain murk with the glow of dawn

I am the ember of my pain, the star of my power

I am the thunder of the storm louder than eternity

I am the dust of desert scratching bloodstained tombs

I am the abyss of volcanoes spouting venom

Я — тихня зірок

Я тінь миготливого полум’я

Я — жалібний стогін вітру

Я — зітхання гробниці тиші

Я — холодна вічність моря

Я заплямований кров’ю кинджал сердець

Ось я — дзвін, який мучить совість

Охоплений блідою прірвою

Ось я, похмурий храм душі моєї

Це ніколи не дасть вам забути

Ось я замерз у перлині мудрості

Це скам'янює від страху

Ось я, гімн тіні

Це відбивається віддаленим резонансом

Ось я — колісниця, що біжить наосліп на певну смерть

Безжальний, як могила

Ось я, пророк, що переслідує нескінченність

Це пронизує з усіх боків

Я яскраве полум’я серед шторму

Я освітлюю гірську темряву сяйвом світанку

Я вуглинка мого болю, зірка мої сили

Я — грім бурі, гучніший за вічність

Я пил пустелі, що дряпає закривавлені могили

Я   безодня вулканів, що б`ють отруту