Abandoned Luncheonette - Daryl Hall & John Oates, Lew Hahn, Arif Mardin

They sat in an Abandoned Luncheonette

Sipping imaginary cola and drawing faces in the tabletop dust

His voice was rusty from years as a sergeant on «this man’s army»

They were old and crusty

She was twenty when the diner was a baby

He was the dishwasher, busy in the back, his hands covered with gravy

Hair black and wavy

Brilliantine slick, a pot — cleaning dandy

He was young and randy

Day to day, to day… today

Then they were old, their lives wasted away

Month to month, year to year

They all run together

Time measured by the peeling of paint on the luncheonette wall

They sat together in the empty diner

Filled with cracked china

Old news was blowing across the filthy floor

And the sign on the door read «this way out», that’s all it read

That’s all it said

Вони сиділи в закинутому обідньому столі

Сьорбаючи уявну колу й малюючи обличчя в пилу столу

Його голос був іржавим за роки як сержанта «армії цієї людини»

Вони були старі й хрусті

Їй було двадцять, коли їдальня була немовлям

Він був посудомийною машиною, зайнятий задою, його руки були покриті підливою

Волосся чорне і хвилясте

Brilliantine slick, горшок — денді для чищення

Він був молодий і розпачливий

День у день, сьогодні… сьогодні

Тоді вони були старі, їхні життя змарновані

Від місяця до місяця, від року до року

Вони всі разом біжать

Час, виміряний відшаруванням фарби на стіні ланчів

Вони сиділи разом у порожній закусочній

Наповнений тріснутим фарфором

По брудній підлозі носилися старі новини

І табличка на дверях: «Звідси», ось і все

Це все, що там сказано