Стая - OLEYNIK, DANTES

Знаю как тебе, было тяжело.

Знаешь я в пути, повредил крыло.

К нам приходят сны, отдохни с пути.

И на рассвете мы, вместе улетим.

Припев:

Ты ждала и верила, но так меня и не дождалась.

К солнцу, к небу, к облакам взлетаю без тебя.

Где же твои крылья?

Видишь я уже летаю.

Где же твои крылья?

Что с тобой родная?

Почему ты не взлетаешь?

Где же твои крылья?

Я так по тебе скучаю.

Где же твои крылья?

Торопись родная, ведь ты не догонишь стаю.

Знаю что тебе, расставаться жаль.

В сердце пустота, а в душе печаль.

Знаю ты со мной, хоть за 7 морей.

Но как же мне летать, без тебя теперь?

Припев: 2х

Ты ждала и верила, но так меня и не дождалась.

К солнцу, к небу, к облакам взлетаю без тебя.

Где же твои крылья?

Видишь я уже летаю

Где же твои крылья?

Что с тобой родная?

Почему ты не взлетаешь?

Где же твои крылья?

Я так по тебе скучаю

Где же твои крылья?

Торопись родная, ведь ты не догонишь стаю.

Знаю як тобі, було тяжко.

Знаєш я в дорозі, пошкодив крило.

До нас приходять сни, відпочинь зі шляху.

І на світанку ми разом полетимо.

Приспів:

Ти чекала і вірила, але так мене і не дочекалася.

До сонця, до неба, до хмар злітаю без тебе.

Де ж твої крила?

Бачиш я вже літаю.

Де ж твої крила?

Що з тобою рідна?

Чому ти не злітаєш?

Де ж твої крила?

Я так за тобою сумую.

Де ж твої крила?

Поспішай рідна, адже ти не доженеш зграю.

Знаю, що тобі, розлучатися шкода.

У серці порожнеча, а в душі смуток.

Знаю ти зі мною, хоч за 7 морів.

Але як мені літати, без тебе тепер?

Приспів: 2х

Ти чекала і вірила, але так мене і не дочекалася.

До сонця, до неба, до хмар злітаю без тебе.

Де ж твої крила?

Бачиш я вже літаю

Де ж твої крила?

Що з тобою рідна?

Чому ти не злітаєш?

Де ж твої крила?

Я так за тобою сумую

Де ж твої крила?

Поспішай рідна, адже ти не доженеш зграю.