Poeira da estrada - Daniel

Levantei a tampa, voltei ao passado

Meu mundo guardado dentro de um baú

Encontrei no fundo todo empoeirado

O meu velho laço bom de couro crú

Me vi no arreio do meu alazão

Berrante na mão no meio da boiada

Abracei meu laço velho companheiro

Bateu a saudade, veio o desespero

Sentindo o cheiro da poeira da estrada

Estrada que era vermelha de terra

Que o progresso trouxe o asfaltado e cobriu

Estrada que hoje chama rodovia

Estrada onde um dia meu sonho seguiu

Estrada que antes era boiadeira

Estrada de poeira, de sol, chuva e frio

Estrada ainda resta um pequeno pedaço

A poeira do laço que ainda não saiu

Poeira da estrada só resta saudade

Poeira da cidade é a poluição

Não se vê vaqueiros tocando boiada

Trocaram o cavalo pelo caminhão

E quando me bate saudade do campo

Pego a viola e canto a minha solidão

Não me resta muito aqui na cidade

E quando a tristeza pega de verdade

Eu mato a saudade nas festas de peão

Я підняв кришку, повернувся в минуле

Мій світ зберігався в коробі

Я знайшов, що все це запилено внизу

Мій старий добрий лук із сирої шкіри

Я бачив себе в упряжі свого щавлю

Ріг у руці посеред стада

Я обійняв свого старого товариша

Я скучив за тугою, прийшов відчай

Запах пилу з дороги

Червона від землі дорога

Цей прогрес приніс асфальт і покриття

Дорога, яку сьогодні називають шосе

Дорога, куди колись йшла моя мрія

Дорога, що колись була худобою

Дорога з пилом, сонцем, дощем та холодом

Залишився ще маленький шматочок дороги

Пил із мережива, який досі не вийшов

Пил з дороги, лишається лише ностальгія

Міський пил – це забруднення

Ви не бачите, як ковбої грають у худобу

Вони обміняли коня на вантажівку

І коли я сумую за полем

Я беру альт і співаю свою самотність

У мене тут, у місті, мало

І коли смуток справді опанує

Я сумую за тобою на ломбардах